Комісія у справах мирян створена Главою УГКЦ Блаженнішим Любомиром (Декрет Р-06/406 від 6. 10. 2006 р. Б.) Комісія діє відповідно до положення про комісію, затвердженого Синодом Єпископів у листопаді 2003 р.Б.

Мета створення комісії активізувати життя мирян, активніше залучаючи мирян до апостольського служіння відповідно до вчення Католицької Церкви про мирян.

Завданням комісії є:

  • поширювати вчення Католицької Церкви про мирян,

  • координувати діяльність єпархіальних комісій,

  • співпрацювати з мирянськими організаціями, структура і діяльність яких поширюється на міжєпархіальний рівень,

  • сприяти створенню мирянських структур на єпархіальному рівні,

  • бути інформаційним та методичним центром для мирян та мирянських організацій,

  • бути дорадчим органом для Архиєпископа,

  • допомагати Архиєпископу у розробці та втіленні церковної мирянської політики.

Для реалізації своєї мети та завдань Комісія у справах мирян проводить періодичні наради з єпархіальними комісіями; зустрічі з мирянськими організаціями; організовує круглі столи, конференції та семінари,проводить вишколи для мирянських лідерів; тощо.

 

Комісія у справах мирян

Голова: Анна Зварич

вул. Січових Стрільців, 6а

46001, м. Тернопіль

тел.: 067 350-01-37 Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Бути мирянином

Що для мене означає бути християнином?

Бути християнином: в сім’ї, на місці навчання, праці, у суспільстві (напр. в колі друзів), господарській чи підприємницькій діяльності та в політиці.

 

По чому пізнають, що ти є християнином? Або Як ходити перед лицем Бога? (типові питання до кожної сфери життєдіяльності)

  • Особисте ходіння перед лицем Бога: усвідомлення себе як творіння, визнання та прийняття Христа як свого Спасителя, усвідомлення Церкви як спільноти та містичного тіла Христа.

  • Що для мене означає особисто бути християнином у щоденному житті? Які духовні середники допомагають мені поглиблювати християнське життя?

  • Сім’я: хрещення та шлюб; особиста молитва та молитва родинна, дотримання релігійних обрядів, та зовнішні символи християнства дома (ікона, розп’яття, тощо); дотримання сексуальної етики (чистота, вірність, контрацепція та аборти); виховання дітей в дусі віри; належне ставлення до поколінь (самотня старість);

  • По яких ознаках люди з мого оточення можуть розпізнати, що я живу як християнин у колі власної сім’ї? Які спільні християнські практики і традиції існують в колі вашої сім’ї, що допомагають поглиблювати ваше життя з Богом? Які моральні дилеми виникають у вашому сімейному житті і як ви їх вирішуєте по-християнськи?

  • Школа: пізнавати та вчитися, протидія спокусам та злим тенденціям (корупція: напр. списування, купівля оцінок, тощо)

  • Яка ваша роль у вихованні морального характеру і формуванні світогляду ваших дітей? Яку роль ви відводите школі у справі виховання ваших дітей? Чи виникають у вас дилеми морального і світоглядного характеру, коли виразно бачите чого і як навчає ваших дітей школа і освітня програма?

  • Робота: ставлення до праці як якісне виконання обов’язку та як служіння та покликання; чи існують злочинні професії, злочинні накази та підкорення чи спротив. Релігійна символіка на робочому місці. Праця в часі релігійних свят (проблема переліку свят, в які заборонено працювати та зловживання людьми темою «свято»); справедлива винагорода

  • У який спосіб ваше християнське покликання до життя у Христі та з Христом відображається у виконанні вами професійних обов’язків на робочому місці? Чи виникають у вас моральні дилеми, коли виникають ситуації, що суперечать вашим християнським переконанням? Як ви дієте у таких ситуаціях?

  • Суспільство: Друзі, сусіди, товариства за інтересами: лихослів’я, зловживання алкоголем та наркотиками; ставлення до субкультур (зокрема молодіжних) з точки зору Християнських цінностей; солідарність всередині групи: взаємопоміч. Участь християнина у нехристиянських за духом структурах.

  • Чи впливають ваші християнські переконання і стиль життя на розвиток стосунків з вашим оточенням (сусідами, друзями)? Яким чином? Як, на вашу думку, повинно відображатися ваше християнське життя у сфері плекання дружби з своїми близькими колегами? (...у виборі видів розваг, хобі, тощо?)

  • Підприємництво: виробництво негідних виробів (приклад Сахарова — виготовлення водневої бомби, або виготовлення контрацептивних засобів); участь та спротив корупційним механізмам.

  • Як можна залишатися християнином у сфері підприємницької діяльності (у сфері виробничої діяльності)? Які моральні дилеми виникають у вас, коли перед вами постають виклики піти на компроміс із власними християнськими переконаннями аби досягти комерційного успіху? відкати та хабарі: активна та пасивна форми участі у корупційних та неморальних схемах, діях.

  • Політика та влада: впровадження чи відстоювання християнських цінностей. Як можна залишатися християнином у сфері громадської та політичної діяльності? Чи ви активно відстоюєте рішення і стратегію побудови суспільства, яке випливає із християнських цінностей?

 

Чи існує/повинно існувати розділення між приватною та публічною сферами в житті людини? (приватне сповідування релігії, «ходіння» «прихожанство» до церкви в неділю і свята, особисте молитовне правило, тощо і прояв віри та свого християнського світогляду в публічній сфері). Як бути свідком Христа для оточуючих водночас переконливо та ненав’язливо?

  • Свідчення Христа власною поведінкою.

  • Звертання уваги на неналежну поведінку ближнього. Проблема второпності та толерантності.

  • Проблема розділення приватного і публічного: спроба загнати релігію у приватну сферу. Зовнішнє використання християнських символів. (приклади з ЄС про розп’яття в публічних школах Італії)

  • Стаття 35 Конституції про відділення церкви і школи, держави і церкви.

  • Створення християнських середовищ та товариств у суспільно-важливих професійних сферах.

 

 

Ідентичність буття християнином у XXI сторіччі

Поняття «ідентичності»

Iдентичність передбачає «само-ідентифікацію» певної групи людей із певними світоглядними християнськими позиціями, цінностями, об’єктивним поняттям правди, які реально дотичні до буденних життєвих обставин, проявляються у сфері людських стосунків, а також мають авторитетний характер.

 

Коротко про біблійне розуміння християнської ідентичності

  • Християнин — той хто вірить вірно в особу Христа, і його діло відкуплення, приймає Його вчення, слідує за Христом, наслідує його праведність.

  • Християнин — той хто усвідомив своє потребу в Христі як Спасителі, й поклав усю свою надію на Христа, як на Того хто дає розв’язку важливим життєвим питанням які ставить перед собою пересічна людина.

  • Христос для християнина — це дорога до Бога Отця, правда про Бога і людину, і податель вічного життя, посередник між Отцем і людиною.

  • Християнин — той хто зробив крок віри, і продовжує жити відповідно до логіки цілковитої довіри Богові та Його волі щодо людини.

  • Християнин — той, хто вірить у Боже діло відкуплення, здійснене Христом, що передбачає: а) усвідомлення стану власної гріховності, потреби в покаянні та радикальному наверненні до Христа; б) усвідомлення що лише Христос може дати шанс людині нового життя з Богом, сповнити Божою силою Святого Духа для сповнення добрих діл християнського благочестя; в) усвідомлення природи Божої любові, що Бог першим виходить назустріч людині та пропонує розвивати особові стосунки через розвиток дарів віри/надії/любові.

  • Християнин свідомий свого обов’язку пізнавати Христа (Филипян 3:10), і через Христа Бога, аби Його любити, і з любові до Нього бути «представником» Христа (служителем Божого примирення) у своєму життєвому середовищі.

  • Християнин є носієм «духовного знання» про «небесні речі», яке дається із даром Божої освячуючої благодаті аби в подальшому поглиблювати стосунки любові із Богом. Для християн Бог є Небесним Отцем, а ми його діти, а тому наше боговшанування це передовсім молитовна розмова із своїм батьком, і передбачає близькі особові стосунки.

  • Християнин — той хто покликаний любити й служити Христові та своїм ближнім, давати світові свідчення своєї вірності Христові (прагнути бути подібними до Нього у ділах) та його Євангельскому навчанню (виявляти послух який випливає із віри).

 

Головні моменти християнської ідентичності

Покликання до святості як покликання йти слідом за Христом і наслідувати Його. (Christifideles Laici, No. 16) Святість — це спільне об’єднуюче покликання для усіх членів Церкви. Важливо пережити досвід об’явлення/відкриття Божої Христової любові у житті (зокрема, через таїнства Церкви, життя у спільноті, харитативну діяльність). Християнський характер формується у горнилі життєвих випробувань і терпінь. «Дорога до досконалості пролягає через дорогу Хреста» (Catechism of the Catholic Church, no. 2015). Християнин покликаний виявляти реалістичну християнську надію, що християнські цінності мають перемогу і перевагу (перед обличчям матеріалізму, лібералізму).

Миряни знаходяться на передовій лінії Церкви, вони є Церквою і своїм життям виявляють присутність Церкви у світі. (Christifideles Laici, no. 9, quoted in Catechism of the Catholic Church, no. 899). Миряни покликані реалізувати на практиці християнські цінності у різніх сферах своєї професійної діяльності.

Миряни покликанні до харитативної діяльності та боротьби за соціальну справедливість та пошанування людської гідності, прав і свобод найбільш незахищених, потребуючих, знедолених верст населення. Християни це люди які з оптимізмом дивляться у майбутнє, і відчувають свою відповідальність за майбутнє.

Миряни покликані до побудови християнських спільнот, плекання братерського спілкування, відкриття присутності Христа у спільноті, обміну своїми духовними дарами і талантами. (Christifideles Laici, No. 18) Миряни будують спільноту, культуру братерського спілкування і життя у своїх родинах, парафіяльних спільнотах. Спільнота дає змогу для осягнення зрілості християнської віри через активні добрі діла та служіння. Малі молитовні спільноти засновані на основі християнської віри та духовних цінностей. у таких малих спільнотах плекається пізнання Святого Письма, духовних скарбів Передання, плекається служіння своїм братам і сестрам, відбувається євангелізація, зміцнюються стосунки із своїм парохом (співпраця із духовенством), пізнаються власні духовні дари і таланти. Через активізацію діяльності малих молитовних груп відбувається «нова євангелізація» у Церкві та світі.

 

Покликання до місії та служіння у Церкві

Через активну участь у житті (у святих таїнствах) та участь у сповненні місії Церкви щодо спасіння світу християнин є «знаряддям» в руках Христа для сповнення Христового служіння у світі — аби світ вповні примирити з Богом, щоб Бог став «всім у всьому».

 

Покликання до зросту до християнської зрілості

Християнська зрілість осягається через зріст у святості, через активну участь у житті парафіяльної (чи іншої) спільноти, і через залучення у різні види служіння.