Митрополит Тернопільсько-Зборівський відвідав українську парафію “Пресвятої Трійці” в Казерті (Італія)

24 листопада кир Василій Семенюк прибув до південно-італійського містечка Казерта, щоби підтримати наших українців на чужині. Міліція перегородила рух транспорту на місці події, адже перед українською школою “Золотоуст” зібралося чимало людей, юнаки переодягнені в козацькі строї та дівчата у вишиванках очікували, щоб привітати владику.

Хор співав патріотичні та стрілецькі пісні, майоріли синьо-жовті прапори і під аркою з козацькими шаблями кир Василій увійшов до школи. На вбраних в українську символіку сходах, вишикувалися учні від 1 по 11 класів. Короваєм на вишитім рушнику під декламацію віршів присутні, серед яких директор школи Лідія Михайлівна та директор італійської школи Альфонсо Маротта, вітали гостя. Владика благословив дітей українського садочка «Писанка» та учнів школи «Золотоуст» отримали Боже благословення. Вони ж пообіцяли ніколи не забувати своїх звичаїв та традицій.

Опісля вся громада разом із мером міста Піо Дель Ґавдіо вирушила процесійно до Собору св. Антонія Падевського. Учасники ходи несли хрест, патериці, хоругви, синьо-жовті прапори, виконували пісні про Україну, про її героїв, про козацьку славу. Перед церковними ворітьми митрополита зустрів парох о. Ігор Данильчук разом з молитовними групами української парафії «Матері в молитві» та «Жива вервиця». Священик вручив архиєреєві хрест та символічні ключі від людських сердець.

Після облечення, митрополит благословив сімох юнаків у «Вівтарну дружину св. Архистратига Михаїла» і пояснив їм про велику відповідальність служити перед Божим престолом. Митрополит з оцем-парохом та о. Сальваторе Закарія відправляли Божественну Літургію, а о. Ігор Горішній та секретар архиєпископа о. Роман Гриджук сповідали цілу Службу Божу парафіян та гостей Казерти.

У своїй проповіді митрополит наголосив на дарі віри, який нам свято передали наші прадіди. На основі різних прикладів з життя наших мучеників за віру в часах атеїстичного режиму, суворих умов Сибіру та Казахстану скріпив усіх присутніх на дусі, додав їм сили та впевненості у «витриманні в доброму до кінця», незважаючи де би вони не були і куди би їх не заводило Боже Провидіння.