"Ми - поляки і українці є братами", - Архиєпископ Польщі до паломників у Зарваниці
«Ми – поляки і українці є братами. Першочерговим у цьому братерстві є тієї самої єдність віри, яку ми прийняли практично одночасно. Цього року ми святкували 1050-річницю хрещення Польщі, а ви нещодавно святкували 1025-річницю хрещення Русі. І це братство не стосується тільки минувшини, воно стосується теперішнього і майбуття», - відзначив Глава польського католицького Єпископату, Познанський Архиєпископ і Митрополит монс. Станіслав Ґондецкі на Загальнонаціональній прощі до Зарваниці 16-17 липня.
Митрополит Познанський також розповів про спільну з Блаженнішим Святославом оборону правд католицької віри на Синоді єпископів Католицької Церкви, де розглядалися проблеми сім’ї: «Перебуваючи на Синоді єпископів Католицької Церкви, який був присвячений питанням сім’ї, ми разом з Блаженнішим Святославом були в одній робочій групі ми разом по-лицарськи боронили правди католицької віри. Я подивляв той факт, що Його Блаженство не тільки виявися дуже обізнаним у цих питаннях, але і тим, що Його Блаженство мусів боронити присутність Святого Духа на цьому Синоді. Маєте не тільки Верховного Архиєпископа, але Великого Архиєпископа. Можете гордитись ним».
Також участь у прощі взяв владика Вільгельм з Австрії, правлячий єпископ дієцезії Граца, та владика Леон Дубравський, єпископ Кам'янець-Подільської дієцезії.
Відтак було зачитано лист Польського Єпископату до поляків з нагоди річниці Волинської трагедії:
«У чергову річницю Волинської трагедії, символом якої є події, що сталися 11 липня 1943р., ми прагнемо закликати наших земляків до прощення і поєднання.
Ми знаємо «жертвами кровопролиття та етнічних чисток стали десятки тисяч невинних людей, зокрема, жінки, діти і старші». Поляки і українці рятували сусідів і родичів, які перебували у небезпеці. Християнська оцінка Волинської трагедії вимагає засудження і перепрошення. Вважаємо, що насилля за жодних обставин не може бути методом вирішення конфліктів і не може бути виправдане ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом» (З Декларації Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава, Перемишлького Митрополита і Архиєпископа (латинського обряду) Йозефа Міхаліка, Львівського Митрополита і Архиєпископа Менчислава Мокшицького (латинського обряду) та Митрополити і Архиєпископа Перемишльсько-Варшавського УГКЦ Іван Мартиняка з 2013р.).
Усвідомлюємо, що лише правда може зробити нас вільними. Правда, яка нічого не прикрашає і не оминає, яка нічого не замовчує, але веде до прощення і відпущення гріхів. Навіть від найболючішої правди минулого непотрібно втікати. Її потрібно дослідити, а це повинні зробити історики.
Пророче значення для нас мають пророчі слова св. Івана Павла ІІ, сказані у Львові в 2001році: «Нехай завдяки очищенню історичної пам’яті всі будуть готові поставити вище те що єднає, а не те що розділяє. Щоб разом будувати майбутнє, оперта на взаємоповазі, на братерській спільності та співпраці, на автентичній солідарності».
Від імені президії Єпископської конференції Польщі виражаємо нашу радість щодо будь-яких старань спрямованих до прощення провин окремих людей і народів. Християнське прощення є безумовною цінністю, яка готова пробачити навіть найбільші беззаконня, як вбивства невинних людей, примусові виселення і т.д..
Святий Іван Павло ІІ звертаючись до українців і поляків писав: «Як Бог простив нам у Христі, так і віруючі повинні вміти прощати отримані кривди і просити прощення за власні прогрішення, щоб в нести свій вклад для побудови світу, який би шанував життя, справедливість, злагоду і мир». Християнське прощення не означає баналізацію злочину, не означає виправдання винуватців, або їх забуття. Це дуже важливий крок з огляду на моральність та добросусідське проживання майбутніх поколінь, які не несуть відповідальності за вчинки своїх предків. Тому ми пригадуємо слова греко-католицьких і римо-католицьких єпископів Польщі та України: «Піднесімося понад політичні погляди та історичні обставини, понад наші церковні обряди, навіть понад нашу національну приналежність – українську і польську. Пам’ятаймо насамперед що ми – діти Божі. Звернімося до Отця Нашого з благанням: прости нам провині наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим. А щоб молитва наша була цілком щирою, скажімо один одному слова: прощаємо і просимо прощення. Адже вони вже показали свою силу в справі примирення».
Нехай станеться це перед лицем Бога в Тройці Єдиного та Богородиці у святих для наших народів місцях. На Ясній Горі та в Зарваниці, у Варшаві і в Києві, у Кракові і у Львові. Нехай наша спільна молитва буде молитвою чистих сердець, молитвою людей доброї волі.
Архиєпископ Станіслав Ґондецкі, митрополит Познаньский, Президент Конференції католицьких єпископів Польщі
Архиєпископ Марек Яндрашевскі, Митрополит Лоздький, Заступник Президент Конференції католицьких єпископів Польщі
Єпископ Артур Межінскі, Генеральний секретар Конференції католицьких єпископів Польщі
Варшава 24 червня 2016 року».
