Субота, 24 жовтня 2020

Щоб грянуло до нас всемогутнє слово з неба

Bible«Орудувати Божим словом та роздавати поміж голодними хліб Божої правди та Божої науки — це справді уряд, який перевищує людську силу, це уряд страшний і для самих небесних ангелів» (Андрей Шептицький)

До написання цих роздумів мене надихнула подія, яку передусім переживаємо ми, працівники редакції, хоча, безперечно, вона стосується і вас, дорогих і вдумливих наших читачів. Цією подією є своєрідний ювілей, який відзначаємо саме у жовтні, коли рівно 25 років тому вийшов із друку перший номер газети «Божий сіяч». Я не буду робити екскурс у нашу історію чи згадувати певні етапи творчого становлення, хоча, звичайно, вони були нелегкими і цікавими. Повірте, що творити релігійну газету в умовах, у яких нам довелося працювати на початку національного і духовного відродження, як і сьогодні, коли багатьма людьми дедалі більше опановує дух матеріалізму, а подекуди і секуляризації, дуже непросто. Тим більше, коли маємо такі потужні на сучасному етапі засоби масової інформації, як радіо, телебачення, світська преса і особливо - соціальні мережі.

ІНТЕРПРЕТАТОРИ БОЖОГО СЛОВА

У цих роздумах говоритиму не лише про виховання людей за допомогою Божого Слова, яке міститься у Святому Письмі, у Святих Євангеліях, посланнях апостолів, але й про духовний вплив друкованого слова, зокрема релігійної преси, яка є, подібно як і проповіді священників, дієвим засобом виховання людей, формування високої культури, духовності, шляхетності, своєрідним орієнтиром, що вказує на правильний шлях людини до Бога, а отже, - і до спасіння.

Релігійна преса є своєрідним інтерпретатором Божого слова, вчення святої Церкви. Я недаремно використав щодо релігійної газети чи проповіді священників термін «інтерпретатор», адже слово «інтерпретація» у перекладі з латинської означає «тлумачення», «пояснення», «роз'яснення». Часто при читанні Євангелія виникають труднощі з розумінням та сприйняттям закладених у текстах цих святих книг глибоких думок і мудрих повчань. До речі, про це свідчать Ісусові притчі, які Він часто використовував під час Свого навчання людей, і зміст яких не завжди розуміли не тільки пересічні слухачі, а й навіть апостоли.

Я не можу з певністю говорити про те, що ми, творці «Божого сіяча», достеменно інтерпретуємо, тобто пояснюємо, тлумачимо Боже Слово – для цього є спеціально підготовлені фахівці, богослови, знавці Святого Письма. Однак ми намагаємося писати свої матеріали на основі Божого слова, проймаючись його глибоким змістом. Прагнемо вишукувати дивовижні перлини, уміло закладені у цій багатющій скарбниці, якою є Біблія. З покорою і смиренням стверджуємо, що через свою неміч і недосконалість не завжди нам це вдається, але намагаємося вдосконалювати працю над творенням часопису. І передусім просимо Бога, щоби Своєю благодаттю допоміг нам гідно й правдиво висвітлювати духовну і національну історію сьогодення.

Пишучи на цю непросту тему, можемо взяти до уваги відому нам усім притчу про сіяча, яку Христос докладно пояснив на конкретних прикладах, використавши образ чотирьох категорій ґрунту, тобто чотирьох категорій слухачів. У цьому зв’язку нерідко виникає запитання: до якої із цих категорій належать ті люди, які слухають проповіді священників, різних проповідників, місіонерів? У який ґрунт ці проповідники засівають свої зерна? Чи дають вони добрі сходи в людських серцях? Це ж саме можемо сказати і про релігійні газети, журнали, зокрема і про наш часопис. Звичайно, це залежить від якості цього «ґрунту» і водночас - від самих сіячів. Однак повірте, дорогі читачі, якщо навіть нам не завжди вдається знайти і засіяти добірні слова-зерна у ваші душі, все одно вони з Божою допомогою дадуть свої, можливо, хоч і скромні плоди.

НЕХАЙ БОЖЕ СЛОВО НЕ ПОВЕРНЕТЬСЯ ДО СІЯЧА ПОРОЖНІМ

Я не знаю, чи ви колись під час читання Святого Письма, навіть якоїсь релігійної книжки переживали відчуття духовного піднесення, радості, спокою, умиротворення? Чи впадало в серце бодай одне речення, навіть слово, яке спонукало вас замислитися над його глибоким змістом, сповненим Божою мудрістю? Мабуть, ви не все розуміли у цій чи іншій главі, вірші без фахового пояснення, відповідного коментаря, все ж ця коротка фраза або навіть одне слово залишили у вашій душі помітний слід. Очевидно, це Боже слово, що, як пише святий апостол Павло, «проходить аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця», робить для нас велику справу. Воно є своєрідним дзеркалом, яке правдиво відображає внутрішній світ кожної людини, щоб вона по-справжньому глянула на себе, увійшла у таємничу сферу свого єства, у затемнені куточки серця, які вона не показує назовні, і освітила їх сяйвом Божого Слова.

Саме про це дуже сильно сказав пророк Ісая: «Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що

виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав» (Іс. 55,10,11).

Ці роздуми хочу закінчити ще однією цитатою зі Святого Письма, в якій доступно і глибоко сказано про чудодійну силу Божого Слова: «Тоді, як мирна тиша все повила, і ніч, поспішаючи, досягла половину свого бігу, Твоє всемогутнє слово з неба, з царських престолів... грянуло в осередок пропащої країни...» (Муд.18, 14-15). Нехай і в нашому випадку, тобто для всього українського народу, для його керманичів і поводирів це «всемогутнє Слово з неба гряне в осередок пропащої країни». Хай Господь пошле його нам для того, щоби, коли йдеться про Україну, вона з Божою допомогою пройшла всі труднощі і випробування й ніколи більше не була пропащою країною, а навпаки - стала високо розвинутою, культурною і духовно багатою державою.

Завершуючи, хочу проказати цю молитву, щоби Святий Дух просвітив усіх тих, хто засіває Боже Слово, і водночас вас, дорогі друзі, які вбирають його у свої серця.

Дозволь мені знайти о, Духу Святий, таке слово,

яке необхідне для відповіді на всі потреби згідно з Божою волею.

Дозволь мені вимовити слово, яке проникне у серця і зрушить його глибини.

Слово покірне, але животворне, щоб стало воно Твоїм знаряддям.

Слово потіхи, яке підтримає мандрівника у дорозі.

Слово співчутливе, вибачливе, яке сповнює відвагою.

Слово визнання, яке привертає увагу погордженому.

Слово зміцнення, яке боягузу допоможе зробити наступний крок.

Слово доброти для того, хто боїться злих пересудів.

Слово радості для того, хто бачить усе у чорних кольорах.

Слово світла для того, хто у пітьмі не може віднайти дорогу.

Слово співчуття для того, хто звідав життєвого лиха.

Слово сердечної, чуйної уваги, яке збуджує нову радість.

 

о. Орест ГЛУБІШ

Публікації

03794423 300x219
14 вересня 2020

Щоб не втратити сенс Господнього дня

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ
3805219459
15 липня 2020

Наше ім’я – синонім честі і духовна святиня

in Духовні роздуми by Прес-секретар
holy
25 червня 2020

Святість здобуваємо важкою працею

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ
Вознесение 11
04 червня 2020

Радість Отцевого дому

in Духовні роздуми by о. Орест ГЛУБІШ