voskresОскільки у квітні відзначаємо велике свято Воскресіння Христового, тож у своєму традиційному «слові» хочу висловити певні міркування над суттю цієї видатної події в контексті нинішнього часу.

Так уже склалося сьогодні в Україні, що і Різдвяні свята ми відзначали в незвичайній атмосфері, коли учасники багатотисячного Майдану виборювали своє конституційне право гідно жити у своїй незалежній державі. Подібне вийшло і цього разу, коли урочисто святкуємо Воскресіння Христове. Хоча нинішня ситуація набагато складніша, напруженіша, бо, що не кажіть, але від часів Другої світової війни ми ще не були під окупацією іншої країни, тим більше - сусідньої, і, як часто кажуть, братньої.

Переживаючи ці незвичайні і буремні для України дні, та відзначаючи Великодні свята, ми, як народ християнський, добре розуміємо, що ці терпіння маємо теж з допусту Божого. У Господа нашого Ісуса Христа теж були сумні і трагічні дні Його страстей і мук, що завершилися хресною смертю, а згодом - славним Воскресінням.

Щось подібне переживає і наша Україна яку вже не раз катували та розпинали різні пилати. Можливо, саме тепер, починаючи від загибелі Героїв Майдану 19 січня і закінчуючи Небесною сотнею, а також сьогоднішня окупація ненависного агресора, є для нашого народу Страсним тижнем. Для нової влади, для війська, усіх нас. Іржаві цвяхи злоби, брутальності і нахабства сучасних гнобителів нещадно і боляче в'їлися у зранене тіло України. Однак віримо, що так як в Ісуса Христа був Страсний тиждень, Велика П'ятниця, а потім - світлий День Воскресіння, так і в нашого народу після цих випробувань, зневаги та знущання настане радісний і щасливий день звільнення від агресорських синедріонів та нашого національного Воскресіння.

Коли на Великдень у святих храмах ми співали початкові вірші Пасхальної Утрені, «Хай воскресне Бог, і розбіжаться вороги Його, і хай тікають від лиця Його ті, що ненавидять Його», то розуміємо, що ці незвичайні слова стосуються і нас. Ми віримо, що завдяки воскреслому Спасителеві з нашої України теж розбіжаться її вороги. І не тільки окупанти-агресори, але й повтікають свої, «рідні», яких, на жаль, у нас чимало, і котрі, не менш чужинських, ненавидять вільну і незалежну Україну.

Молімося, щоби й справді вони щезли, як «щезає дим», і розтопилися, як «від вогню топиться віск». Ми впевнені, що завдяки нашим гарячим молитвам, посту та іншим духовним практикам, які ми постійно творимо у цей нелегкий час, згинуть, як сказано у цих рядках, усі «грішники від лиця Божого, а праведники возвеселяться». І тоді воістину настане «День, що його створив Господь», і ми всі, вся Україна, весь героїчний і волелюбний народ будемо щиро дякувати і славити воскреслого Спасителя, бо, як сказано в цій Пасхальній поемі «радуйтеся й веселіться в Нім»!