Post-od-rnych-rzeczyПрактикуючи стриманість, прагни радше насититися словом Божим, аніж матеріальною поживою (св. Лев Великий)

Оскільки це число нашої газети виходить у березні, протягом якого триватиме Великий піст, хочу запропонувати вам, дорогі читачі, свої роздуми про цю духовну вправу, висвітлити деякі інші, не обговорювані попередньо, аспекти цього очищувального засобу.

Я вже не раз писав про те, що багато людей (по суті, переважна більшість), на жаль, не знають правдивого призначення посту, його мети, і що найважливіше – надзвичайної користі для життя кожної людини, зокрема християнина. Коли  говоримо про піст як про засіб духовного вдосконалення, очищення тіла і душі ( бо ці дві субстанції, тобто дві частини людської особистості взаємопов’язані), то маємо відійти від примітивного трактування посту як неприємного і навіть поневолюючого інструменту. Повірте, дорогі брати і сестри, якщо піст для нас буде лише неприємною системою заборон і обмежень у вживанні тих чи інших різновидів їжі або напитків, то він не принесе нам жодної користі. Ми нарешті повинні зрозуміти, що справжня мета посту аж ніяк не полягає в тому, щоби створювати людям фізичний чи морально- психологічний дискомфорт, тобто  пригнічувати їх цими обмеженнями. Навпаки – правдиве розуміння і, відповідно, дотримання посту допоможе вийти із в’язниці шкідливих для тіла і душі звичок, схильностей, зокрема перенасичення обтяжливими і щонайгірше – шкідливими для організму продуктами , які дуже часто руйнують наше здоров’я і шкодять духовному розвитку.

Використавши для назви своїх роздумів це мудре прислів’я, я хотів звернути увагу на те, що й справді наше тіло повинно працювати не лише для себе, для свого задоволення, насичення, і особливо – не для розкошування, а для вдосконалення душі, оновлення серця. Бо людське тіло, кажучи словами святого апостола Павла, є наметом і хітоном для душі. Зрештою, кожен з нас є храмом Святого Духа.

Як пише в своїй книзі «Хліб і вода. Практичні порад на піст» Антоніо Джентілі, ми повинні зрозуміти, що крім позитивного впливу на душу людини, піст є фізіологічним відпочинком, який сприяє процесові усунення отрути із перегодованого різною і не завжди корисною для організму їжею. Звільняючись за допомогою посту від непотрібного і шкідливого для тіла баласту, всякого роду ядовитих шлаків, ми таким чином наладимо гармонійний союз між тілом і духом. Річ у тім, що людське тіло, задіяне в процесі самовідновлення, виступає в ролі «внутрішнього лікаря», який володіє власною мудрістю. Саме він, цей «лікар» завдяки тимчасовому утриманню від їжі (це, звісно, при умові суворішого посту, зокрема хоча б кількаденного перебування на воді або на хлібі і воді), отримує у фізіологічній тиші посту певну кількість божественної енергії, яка гартує тіло і впливає на морально-психологічну сферу, зокрема на духовну.

Стриманість у їжі і питті просвітлює розум, умиротворює серце, допомагає керувати людськими емоціями, почуттями, бажаннями, словами. Можна сказати, піст здійснює роль самокерованої психотерапії. Якщо людина по-справжньому постить, вона позбувається багатьох шкідливих для тіла і душі звичок, залежностей: схильності до куріння, вживання алкоголю, наркотиків, від розпусти. Уже не кажучи про такі нібито «легкі» негативи, як звичка пустомовства, осудження ближніх, лихослів’я, образи, амбіційності, гніву.

Очевидно саме це мав на увазі видатний знавець і шанувальник суворого посту святий Василій Великий, коли писав: «Піст одразу ж відновлює спокій у цілому місті й серед усіх людей; угамовлює чвари, припиняє суперечки, заспокоює сварки. Якби всі, перш ніж приймати рішення, постили, то не було б жодних перешкод для того, щоб у цілому світі запанував великий мир. Якби всі були забов’язані постити, ніхто не виготовляв би зброї, не судився б і не сидів у в’язниці».

Які мудрі і повчальні слова, актуальні для сьогоднішнього буремного часу!