Анонс подій

У сучасному світі снадто мало місця для радості - справжньої, непоказної, духовної, від якої ,як то кажуть, виростають крила. Хочеться творити і просто жити.  Можливо тому, що матеріальне перемагає духовне, постійний пошук заробітку, фінансових статків затьмарює прекрасний всесвіт з його яскравими барвами і чарівними звуками. Тому так важливо відволікатися від щоденної суєти і клопотів, знайти час на тиху, невимушену розмову з Богом, а вона може бути різноплановою: у спогляданні чудових краєвидів, у величній симфонії звуків, у пісні, що щиро ллється із серця.

4 3 глорія

Словомь у кожного своя стежка до Творця і його прослави. Торують її і дружини священиків з тріо ”Gloria”. Про творчий шлях, роль у парафіяльному житті наша розмова з Надією Улішак, Тетяною Дарморай та Василиною Горячою.

 - Скажіть, будь ласка,к виникла ідея організувати тріо?

-  Ніщо у цьому світі не відбувається без волі Божої. Ми були знайомі ще перед створенням гурту. А поздружилися  у спільноті молодіжної комісії Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. У квітні 2011 року, під час подорожі до Майданека (Польща),  яку організувала згадана  комісія, ми заспівали вперше як тріо. Відчули, що сходимося голосами і вирішили створити християнський гурт. Згодом свій репертуар розширили і вирішили ще додати до снього українські народні пісні, вносячи  у нихсвій  колорит. З Василиною ще задовго до створення гурту навчалися в одній групі. Неодноразово виступали на одній сцені, але ніколи руки не доходили створити якийсь колектив. Оскільки я  займалася організацією студентського дозвілля в університеті (Надія Улішак була заступником голови Профспілкової організації студентів ТНПУ ім. В. Гнатюка), то заодно співпрацювала й допомагала в організації різних заходів молодіжній комісії . Згодом до мене приєдналася Василина, а Таня перебувала там ще до нас. Напевне, тому ми й вибрали релігійний напрямок у нашій творчості… Це було близьке нам усім по духу. Та й у стінах релігійної організації, де звів нас Господь, про інший стиль піснеспіву навіть мови не було.

Достеменно не пригадуємо, як відбулося поєднання наших голосів та ідей, але першою піснею, яка змусила нас рухатися далі й відкривати людські душі, була композиція «Коли на волю проситься сльоза». Це було  акапельне, триголосне виконання, та після проспіваного ми завжди бачили у людей сльози на очах і слова вдячності і захоплення.

  - Що означає  назва гурту?

 - Ми зрозуміли, що наша Церква ізокрема її вірніє спраглими духовної пісні, яка допомагає відкрити душу перед Богом і собою. Тож  твердо вирішили творити і співати на Славу Божу, на радість людям. Тому й вибрали назву Gloria  (Слава… Слава Богу), а ми у своїх піснях прославляємо нашого Господа і Пречисту Діву Марію.

 - Що намагаєтеся донести людям своїм співом?

 - Прагнемо допомагати людям у молитві, щоби вони мали змогу відкритись на дію Бога у їхньому житті, а під час концертів спів – це наше особисте свідоцтво дії Бога у житті кожного з нас. Бо всі ми досить різний, і тільки Бог здатен єднати непоєднані речі й уміло використовувати наші вміння.

- Розкажіть про свої творчі доробки...

- Ці пісні нам посилає Бог.  Щоразу коли шукамо  нову пісню, вона ніби сама до нас підходить. Кожну пісню ми переживаємо, пропускаємо крізь серце. І тоді передаємо зі свого серця іншим людям. І коли ми бачимо. що наш твір викликає  посмішки чи сльози котяться з очей, то розуміємо, що торкаємося струн душі.

За період існування нашого колективу світ побачиличотири диски. Навесні 2012-го ми випустили першу «ластівку» - «Хресна дорога. Слід у моїй душі», з якою під час Великого посту відвідуємо храми, молячись спільно з вірними. Наступним став аудіо-диск «Пісня – голос душі», до якого увійшла збірка релігійних, українських народних та авторських пісень.

На початку 2014 року ми почали активну роботу над спільним проектом з мультимедійною студією «Свічадо» – «Великопосні пісні».

Нещодавно завершили новий проект. Її співавтором стала поетеса Стефанія Яворська з Чикаго. Її13 поезій про Богородицію ми поклали на музику і записали диск.

 - З ким співпрацює ваш гурт?

 - Радо співпрацюємо з талановитими поетами, композиторами, аранжувальниками всеукраїнського рівня. Серед наших творчих друзів  Микола Злонкевич  Олександр Фізяр, Ярослав Підганюк,  Володимир Саска,  Юрій Майданик, гурт “Тріода”, Стефанія Яворська, Стефанія Семирозум, священикиВасиль Брона і Петро Половко (автори й виконавці релігійних пісень), Павло Сковронський і мультимедійна студія «Свічадо», майстриня-дизайнерка костюмів Наталя Оленюк.

 - Ще одним важливиммоментом вашої творчої діяльності є  супровід обрядовим співом традиції викупу молодої.  Чи часто Вас запрошують на такі дійства?

- Народно-обрядова творчість є вельми цікавим напрямом. З 2012 року допомагаємо молодятам за давніми українськими звичаями організувати викуп нареченої на весіллі, з обрядовими співанками та цікавими жартами. Така ідея виникла в нашої Тані, і ми, відразу взялися за її реалізацію. Переглядали відео, читали відповідні книги, спілкувалися зі старожилами, щоби якомога краще зрозуміти ті традиції. Тепер створюємо гарну, веселу запальну атмосферу, аби розвіяти переживання і вдало розпочати весільний ранок.  Наша українська традиція завжди пам'ятає про Бога, Пресвяту Богородицю, це і відображено у наших обрядових піснях. 

Шоу можна зробити на самому весіллі, однак момент благословення  батьків  перед шлюбом надзвичайно хвилюючий, його молодята та й  гостіпереживають по- особливому.

 -  Чим займаєтесяя у житті ?

- Нашим спільним захопленням є любов до музики, хоча основні професії мають інші напрямки. Надія з Василиною - вчителі польської мови. Таня за фахом теж учительзакінчила факультет іноземних мов. Разом з тим, вона єдина серед нас має музичну освіту, бо є випускницею Інституту мистецтв Тернопільського педуніверситету

- Ще одна іпостась вашого життя - це бути дружиною священика...

  -  Усе наше життя і покликання присвячені життю з Богом.  Для нас є великою ласку бути дружинами священиків, а це означає не лише якийсь соціальний статус, а пепедусім велика відповідальність. перед громадою, бо іноді люди звертаються до їмості з різними делікатними питаннями. Тому треба підвищуватисвій духовний рівень і знання А ще дружина священика повинна випромінювати промінчик Христ.

 - Яка участь кожної із вас у парафіяльному житті?

 - На даний момент ми  живемо в різних містах. Таня з Василиною у Тернополі, оскільки їхні чоловіки служать на парафіях обласного центру. Надя  несе свою місію на Полтавщині. Дарованийбогослужінь у проведенні свят, різних заходів). Однак відстань не заважає творчо співпрацювати. Ми усвідомлюємо важливість своєї життєвої місії і те, що маємо жити і працювати там, куди нас кличе Бог.

4 глорія5

розмовляла Надія ШПОДАРУНОК