Митрополит Василій розділив Святу Вечерю з внутрішно переміщеними особами
Святвечір - це особливий час єднання. Коли об’єднуються родини, які розділені відстанню, об’єднуються вірні навколо святкової шопки в коляді, об’єднуються серця у спільній молитві до Господа та прослави Його славного приходу в образі маленького беззахисного дитятка на цей світ. У покорі, як маленьке дитя і, водночас, як Цар та Господь навіки.
Таким символом єднання для нас стала спільна Свята Вечеря для внутрішньо переміщених осіб, яку організували в надвечір'я Різдва Христового в Домі Милосердя Тернопільського “Карітасу” напередодні Різдва Христового.
Цьогоріч ще більш болюча та цінна Свята Вечеря, щемкі спогади та до болю рідні звичаї: рідна коляда, смачна кутя, затишок та домашня атмосфера, домоткане полотно на столах. Для багатьох учасників це - перший такий досвід участі у спільній святій вечері, адже вони приїхали з віддалених регіонів України куди галицькі традиції не дійшли в повній мірі. Для декого - це спогад, болючий спогад про дім, про мамину коляду, про традиційну кутю та про затишок. Адже війна забрала в них це все, змусила їхати в чуже місто, змусила призвичаюватись і не так часто випадає нагода відчути дім там, де його немає.
Слова архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Василія Семенюка: “Бути спільно разом - це найбільша радість, єдність наша сила і те, що ми маємо можливість єднатись за спільним різдвяним столом прославляти новонародженого Христа.”
Спільна вечеря - це ознака єдності, бажання розділити з іншими щось значуще, щось цінне, щось особисте. Не дарма у Святому Письмі сказано: “Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду, і буду вечеряти з ним, а він зо Мною"(Об'явлення 3:20).
Саме тому в християнській традиції, особливо у звичаях греко-католицької церкви, спільна вечеря має вагоме значення. Сідати за стіл з людьми означає ділити з ними своє найсокровенніше: свою родину, свою віру, свої традиції. Мати спільність із тими, хто поряд.
“В першу чергу в спільній молитві над різдвяною кутею ми маємо пам’ятати тих захисників нашої Батьківщини, чиїми заслугами ми - тут. Хто боронить нашу землю, виборюючи право жити на своїй землі“, - як зазначив директор БФ “Карітас Тернопіль” о. Роман Загородний.
Слова подяки та підбадьорення для усіх тих переселених родин, які зібрались під дахом Карітасу в цей вечір і для кого відчуття свободи має дещо більше та болючіше значення висловив мер Тернополя Сергій Надал.
Тож, така спільна Свята Вечеря в "Карітасі" для переселенців з проекту “Духовна підтримка” була особливою: прагнення відкрити свої двері, поділитись своїм багатством звичаїв, передати відчуття затишку та приналежності до справжнього роду.
Щиро вдячні за спільність усім працівникам благодійного фонду, які постарались відтворити найголовніше: нашу приналежність до українського роду та до нашої багатої культури.
Зі спільною молитвою та непохитною вірою в нашу скору перемогу, в благословення нашого народу та усвідомлення того, що, на жаль, великими втратами, проте ми здобули єдність. Вже немає поділу на “захід” та “схід”, ми - єдині і в цьому наша сила.
Ірина Дригуш,
комунікаційний менеджер БФ "Карітас Тернопіль"
