Дорога українська молоде,
Христос воскрес!
Моє щире батьківське звернення адресоване тобі, дорога молоде. Нещодавно ми переживали урочистий день Христового Воскресіння. У своєму тріумфі Христос руйнує владу гріха над життям людини, а його небесне світло усуває темряву та відкриває кожному дорогу до Царства Божого.
Дуже часто люди, відсвяткувавши Світлий тиждень Воскресіння, розчаровано кажуть: “Свята закінчилися”. Що ховається за таким висновком? Гарні святкові вихідні вже позаду, канікули закінчилися, а попереду – нелегкі бідні, обтяжені працею та нелегким навчанням у школах та вищих навчальних закладах. Свята дозволяють нам забути про проблеми та суєту днів. Однак сьогодні хочу щиро вам побажати жити, аби кожен день вашого життя проходив у великодній атмосфері. Не відпускайте радості Воскресіння із ваших сердець, залишайтеся у ній, даруйте своїм рідним та друзям.
Хтось із вас може сказати: “Але як я можу щодня пам’ятати Великодню радість, коли боюся за своє майбутнє, коли не вдається вчитися добре, коли батьки не розуміють, коли друзі ображають, коли все, що діється в українському суспільстві мене лякає, а те, в що ми вірили — виявилося не більше ніж ілюзією”.
Блаженної пам’яті Івана Павла ІІ під час візиту в Україну у 2001 році звернувся до молоді дуже важливим закликом: “Не бійтесь!..” Потішаючи нас, Понтифік закликав вибирати вибирати вузьку дорогу, – ту дорогу, яку Господь вказує вам через свої заповіді. «З Його допомогою, ви зможете сміливо вийти назустріч усім викликам сьогодення. Зможете довести до кінця зобов’язуючі починання, іти проти течії, як наприклад, щоб з довір’ям залишитись у своїй Батьківщині, не піддаючись мареву легкого щастя за кордоном. Тут (в Україні) потрібні ви, молоді, котрі готові внести свій вклад для покращення суспільних, культурних, економічних і політичних умов життя країни. Тут потрібно талантів, якими ви багаті, потрібно для майбутнього вашої землі, що має таке славне минуле… Майбутнє України великою мірою залежить від вас і від тієї відповідальності, яку ви зумієте взяти на себе”.
Сила Воскреслого є переможною. Саме Він готовий кожному подарувати надію, подібно як двом учням, що ішли по дорозі до Емаусу. Їх душевний стан був дуже важкий, адже розп’яття Христа зруйнувало сенс їхнього життя разом із омріяним майбутнім. Їхнє мандрування було намаганням втекти від горя та уникнути переслідування.
Подібно, як цих сумних та малодушних апостолів, Христос готовий і нас взяти під свою опіку. Відразу себе не показує, а починає їм пояснювати Святе Писання. Христос хоче, щоб Слово Боже діяло у їхніх і наших серцях і допомагало усе зрозуміти та віднайти надію, усунути смуток.
У важких хвилинах нашого життя Господь не є далекий від нас. Досить інколи відкрити Святе Письмо і читати. Христове Слово діє як лік, що потішає та вказує правильний напрям у житті. Читаючи Святе Письмо, людина відразу починає по-іншому дивитися на свій стан, більше розуміти, сповнює душу святковим настроєм Воскреслого Бога. Однак не можемо очікувати, що Боже Слово одразу усуне тягарі, які обтяжують нас чи наших ближніх. Сила Слова Божого долає смуток, за яким дуже часто приховується розуміння і розв’язання наших проблем.
Бог ніколи не забариться, щоб благословити ваші зусилля, якщо спрямуєте своє життя на служіння родині, суспільству, Церкві, ставлячи добро інших вище особистих амбіцій. Церква і Україна потребує вас, бо у ваших силах збудуватися цивілізоване та християнське суспільство. Однак пам’ятайте, що справжня цивілізація не вимірюється тільки економічним поступом, а, в першу чергу, людським, моральним і духовним розвитком народу.
Закликаю кожного з вас до активної участі в житті Церкви. Вимагайте від священиків та духовних провідників більшого, запитуйте їх, просіть про духовний провід. Як зазначив у посланні до молоді, Глава УГКЦ Блаженніший Святослав “особисто пізнати Живого Бога можна лише з допомогою живої особи: духовного наставника, учня Христового, який допоможе відкрити скарб віри вашої Церкви та поведе до безпосередньої зустрічі зі Спасителем”. Патріарх УГКЦ переконаний, що саме наша ви можете зробити Церкву “живою, завжди сучасною і зрозумілою для теперішньої людини та, поклавши до ніг Ісуса все тимчасове й минуще, проголосить лише Його своїм Господом – центром і вершиною свого життя”.
Кожного з вас сьогодні щиро вітаю із деканальним днем молоді та уділяю своє архипастирське благословення.
+ Василій СЕМЕНЮК,
архиєпископ і митрополит
Тернопільсько-Зборівський УГКЦ
