Представники 20 Марійських духовних центрів Європи 18–21 вересня зібралися у Римі (Італія). Темою Х ювілейної зустрічі став ІІ Ватиканський собор та значення його постанов у житті католицької церкви. У ході 3-денної зустрічі учасники обговорили зокрема особливості кожного паломницького центру, ділилися пастирським досвідом, домовилися про співпрацю.
Головну конференцію очолив кардинал Антоніо Марія Вельйо (Antonio Maria Vegli?), президент Папської Ради з питань душпастирства емігрантів та подорожуючих. Архиєпископ виголосив доповідь на тему “Напрямки душпастирства паломників в динаміці ІІ Ватиканського собору”.
На ювілейну зустріч також прибули представники 5 найбільших світових Марійських духовних центрів із Бразилії (Апаресіда), Мексики (Ґваделупе), Руанди (Кібехо), В’єтнаму (Ла Ванк) та Індії (Вайланканні). Запрошені гості представили присутнім відеофільми про свої паломницькі місця.
Марійський духовний центр Зарваниця представили адміністратор о. Володимир Фірман та особистий делегат архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Кир Василія Семенюка о. Андрій Романків. За словами останнього, наступного разу делегати 20 найвідоміших духовних центрів Європи зберуться у 2013 році на острові Мальта, а у 2016 році конгрес Марійського Європейського Зв’язку відбудеться у Зарваниці.
прес-служба архиєпархії
Довідка РІСУ
Зарваниця – найбільш значимий відпустовий марійний центр УГКЦ. Село Зарваниця знаходиться на території Теребовлянського району на Тернопільщині.
За легендою, після зруйнування Києва татаро-монголами в 1240 р., один з ченців, що врятувався від загибелі міста, мав над річкою Стрипою видіння Богоматері, яка послала йому на згадку про це ікону. Монах зробив на цьому місці скит з каплицею, а ікона дуже швидко прославилася чудесами. Невдовзі притягнуті цим знаком Божої благодаті люди почали оселятись неподалік скиту, а на його місці виник монастир. Відтоді і по сьогодні Зарваниця тішиться великою пошаною серед численних прочан – прощі до Матері Божої Зарваницької виникли ще в середньовіччі. В 1742 р. Львівський митрополит Атаназій Шептицький коронував інший образ з Зарваницької святині, який також прославився чудами – Розіп’ятого Ісуса. В 1867 р. було коронавано і саму чудотворну ікону Марії з Дитям, а стараннями кардинала Івана Сімеоді Папа Пій ІХ надав Зарваниці широкі відпустові привілеї. В 1944 р. комуністична влада спалила дерев’яну церкву, а через два роки знищила монастир. Джерело біля зруйнованої каплиці об’явлень обгородили колючим дротом, а на відпустові дні ставили міліційні заслони, щоб не допустити людей на місце, де стояла святиня. Незважаючи на це, прощі не припинялись, а священники таємно служили Служби Божі в хатах людей. В 1991 р. почалось відродження Зарваниці, пожертви надходили з усіх куточків України і світу – красномовний доказ великого духовного значення цього місця для кожного українця греко-католика.
Сьогодні в Зарваницю приходять всеукраїнські греко-католицькі прощі, з квітня по листопад одні за другими сходяться представники різних єпархій і регіонів України, молоді, державних та профільних установ (наприклад, митники, працівники освіти, УМВС, аграрії, військові…), а також вівтарні служби, марійні дружини, церковні рухи та спільноти.
