Завершення історії та славне повернення Христа на землю: Євангеліє нещодавно прочитане у храмах всього світу і прокоментоване Папою Бенедиктом XVI у неділю перед молитвою «Ангел Господній», зачіпає один з найбільш трепетних питань людини будь-якої епохи: питання про завершення життя і про кінець світу. З давніх часів це питання супроводжують страхи, котрі у наш час охоче підживлюються засобами масової інформації. Однак їхня концепція нічого спільного не має з християнським баченням кінця світу, заснованим на надії, як це підкреслив у проповіді Папа Бенедикт XVI. Ми вирішили запитати про кінець світу у проповідника Папського двору о. Раньєро Канталамесси.
«Мені здається, – прокоментував отець Канталамесса, – що Папа вник у саму суть питання – як він це, втім, робить завжди. Ісус не збирається відповідати на запитання про те, «коли» відбудуться ці речі, але про те, «як» треба підготуватися. Як говорить Папа, Він не має наміру підігрівати цікавість щодо дат і термінів … Цікаво, що Ісус стверджує: у певний момент, коли все це відбудеться, – назвемо його «кінцем світу», – навіть ангели на небесах не будуть про це знати. Але час від часу будуть з’являтися пророки або ясновидці, які сповіщають кінець світу, іноді вказуючи на конкретну дату. Зараз говорять про 21 грудня 2012 року: на думку деяких, це і є дата кінця світу, оскільки у календарях майя вона означає завершення циклу. Як вірно зазначає Папа, Ісус бажає дати основу нашого життя, і в цьому сенсі недільне Євангеліє воістину незрівнянне. Воно говорить нам, що на відміну від саєнтистсько-атеїстичної концепції, згідно якої світ не має Творця, не має сенсу, мети і, вичерпавши хімічні та фізичні процеси, опиниться або у вічній мерзлоті, або в космічному вогні, – основне послання есхатологічних міркувань полягає у граничній надії. Тобто ми прямуємо до Того, Хто йде нам назустріч, Хто приходить щодня до нас у Євхаристії. Як же боятися Того, Хто вже – наш супутник на шляху?»
«Слово «апокаліпсис», – сказав далі отець Раньєро Канталамесса, відповідаючи на питання про те, чи має це слово якесь «катастрофічне» значення, – просто означає «одкровення», і так названа книга святого Івана Богослова. Одкровення не конкретних дат та історичних термінів – як це часто роблять інші, – а пророцтво, що виявляє головні принципи, що лежать в основі історії: сили зла завжди будуть боротися проти сил добра, але в кінці восторжествує Агнець. У цьому полягає суть Апокаліпсису. Але з причини мови – коли мова йде про падаючі зірки, про спадаючий на землю вогонь, – із «апокаліпсису» зробили своєрідне неймовірне стихійне лихо, як у багатьох фільмах».
Кореспондент Радіо Ватикану запитав у Папського проповідника, чому люди періодично відчувають потребу називати дату кінця світу, як у випадку з 21 грудня цього року?
«Коли ми сьогодні говоримо про кінець світу, – відповів о. Канталамесса, – ми говоримо у глобальних термінах, тобто про абсолютний кінець, після якого є лише вічність. Стародавні, насамперед у Біблії, говорили відносними термінами, тому в Біблії часто йдеться не про кінець світу взагалі, а про кінець якогось певного світу. Так, Ісус в Євангелії стверджував: «Не перейде цей рід, як усе це станеться». Справді, не минуло те покоління, коли прийшов кінець певного світу: єврейського, юдейського, – адже був зруйнований Єрусалим. У 410 році, після розграбування Риму, деякі Отці Церкви вважали, що настав кінець світу. Вони ототожнювали світ з устроєм Римської імперії, вважаючи її остаточною. Часто в Євангелії переплітаються ці два рівні: кінець одного світу і кінець світу взагалі. Ймовірно, з першого Ісус хотів зробити символ, посилання на другий: тобто всі катастрофи, події, що перевершують наше розуміння, повинні стати для нас закликом не прив’язуватися до цієї землі, як і підкреслив Святіший Отець».
І останнє запитання отцеві Канталамессі: існує «кінець», до якого покликана кожна людина у певний момент свого життя, і для християнина це – початок іншого життя. Як укорінити цю думку в нашу епоху, котра зазнає своєрідної алергії на все, що не стосується сьогодення?
«Дізнатися, коли настане кінець світу, – безглузді клопоти: адже для кожного з нас кінець світу може наступити сьогодні ввечері або завтра, тому що смерть кожного індивідуума – це кінець його світу. До нас, людям, звернений найпотужніший заклик – який, як ми добре знаємо, нелегко входить у вуха. З цим закликом Ісус звертається, кажучи: «Пильнуйте». Якби ми знали точний термін, коли кожен з нас помре, то це було б хворобливе, панічне очікування. Так що Господь добре зробив, що приховав від нас дату кінця нашого життя і кінця світу».
За матеріалами ru.radiovaticana.va “Католицький оглядач”
