Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
  • Головна
  • Новини
    • Анонси
    • Новини
    • Інтерв’ю
    • Проповіді та послання
    • Статті
    • Духовні роздуми
    • Життя парафій
  • Єпископи
  • Архиєпархія
    • Історія
    • Курія (контакти)
    • Трибунал
    • Навчальні заклади
    • Святині
    • Документи
      • Колегія радників
      • Пресвітерська Рада
      • Правильник влаштування та використання похоронної каплиці
  • Cлужіння
    • Комісії
    • Спільноти
    • Соціальне служіння
  • Медія
    • Радіо “СВІТАНОК”
    • Газета “БОЖИЙ СІЯЧ”
    • Відеогалерея
    • Ресурси інтернету
    • Карта УГКЦ
Четвер, 30 Жовтня 2025
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія
Українська Греко-Католицька Церква
м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 6а
тел/факс: (0352) 52-04-73
ugccternopil@yahoo.it
  • Головна
  • Новини
    • Анонси
    • Новини
    • Інтерв’ю
    • Проповіді та послання
    • Статті
    • Духовні роздуми
    • Життя парафій
  • Єпископи
  • Архиєпархія
    • Історія
    • Курія (контакти)
    • Трибунал
    • Навчальні заклади
    • Святині
    • Документи
      • Колегія радників
      • Пресвітерська Рада
      • Правильник влаштування та використання похоронної каплиці
  • Cлужіння
    • Комісії
    • Спільноти
    • Соціальне служіння
  • Медія
    • Радіо “СВІТАНОК”
    • Газета “БОЖИЙ СІЯЧ”
    • Відеогалерея
    • Ресурси інтернету
    • Карта УГКЦ
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія Українська Греко-Католицька Церква
  • Головна
  • Новини
    • Анонси
    • Новини
    • Інтерв’ю
    • Проповіді та послання
    • Статті
    • Духовні роздуми
    • Життя парафій
  • Єпископи
  • Архиєпархія
    • Історія
    • Курія (контакти)
    • Трибунал
    • Навчальні заклади
    • Святині
    • Документи
      • Колегія радників
      • Пресвітерська Рада
      • Правильник влаштування та використання похоронної каплиці
  • Cлужіння
    • Комісії
    • Спільноти
    • Соціальне служіння
  • Медія
    • Радіо “СВІТАНОК”
    • Газета “БОЖИЙ СІЯЧ”
    • Відеогалерея
    • Ресурси інтернету
    • Карта УГКЦ
@ 2009-2024. Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. При передруках гіперпосилання на сайт обов’язкове.

“Політика підтримки лише однієї конфесії захлинулась” – релігієзнавець

by press 22.08.2013
22.08.2013 8
A+A-
Reset
8

512060 300Цієї неділі Українська греко-католицька церква освятила Патріарший собор Воскресіння Христового в Києві. Що дасть і вже дало переведення УГКЦ до столиці, яка місія церкви на Сході України, розповідає релігієзнавець Віктор Єленський, 56 років:

– Попередник Любомира Гузара кардинал Мирослав-Іван Любачівський любив повторювати, що головна місія Церкви — це спасіння людських душ. Тож УГКЦ, так чи інакше, має цю специфічну місію. Зараз у нас такий час, коли Церква може собі дозволити бути просто Церквою. Принаймні, в Європі. Це вперше в історії їй не потрібно виконувати роль якоїсь політичної чи доброчинної структури. Якщо взяти церкву в якомусь українському селі 150 років тому, то без неї кроку ступити було б неможливо. Не можна народитися без церкви, хреститися, взяти шлюб, піти на державну службу, – бо потрібна довідка з церкви, – і навіть померти без неї не можна. Зараз це перестало бути обов’язковим. Тож покійний митрополит УГКЦ Стернюк, який очолював її у підпіллі, колись теж казав про місію: “Ось тепер, після виходу з підпілля, справи Церкви — це вже не справи України”. Бо у міжвоєнній Польщі, а й навіть Австро-Угорщині справи УГКЦ великою мірою були справами українськими. А митрополит Андрей Шептицький був, по суті, етнарх, – тобто глава національної церкви, що виконував функції провідника народу. Мусив поводитись як політик. Навіть тоді, коли надсилав делегації до Сталіна, – почував відповідальність за мільйони українців. З такою самою метою він і призначив Йосипа Сліпого своїм наступником. Це зараз нам здається, що Сліпий — глиба, і йому не було альтернативи. Але було багато альтернатив. Проте, Шептицький тоді сказав: “Цей не зламається”. Це була для нього найкраща характеристика для тих умов. Зараз усе інакше.

УГКЦ ніхто більше не переслідує. Тож вона має всі підстави вважати себе національною, але і справді народною. Водночас, не грається у політику і перестала виконувати оті старі функції.

Чому справді народною?

– Я колись навмисне підрахував, як люди підтримують свою церкву. Своєрідність УГКЦ в тому, що вона зростає здебільшого зусиллями своїх вірних. Звичайно, щось збирали по діаспорах, у Канаді, США, Західній Європі. Але в основному її храми побудовано за кошти вірян в Україні. І Патріарший собор — це ще один чудовий доказ цій практиці. Його зводили досить довго саме через те, що фінансували будівництво прості вірні УГКЦ. Греко-католики мають традицію утримання власної церкви ще віддавна. В Україні 9 відсотків людей регулярно підтримують церкву матеріально. Якщо брати православних 13-14 відсотків, тоді як греко-католиків 28 відсотків. Це при тому, що греко-католиків в Україні відчутно менше. А ніколи не підтримують церкву матеріально 13-20 відсотків православних (залежно від юрисдикції) і лише 5 відсотків греко-католиків. Тому є й ця очевидна різниця, як підтримують церкву вірні різних конфесій. Якщо взяти Донецьку область, то абсолютна більшість православних церков побудовано меценатами. Більш чи менш відомими.

УГКЦ завжди замислювалась про свою місію і призначення. Про це часто говорив попередній Глава церкви Любомир Гузар. Він казав — ми католики східного обряду. Яке наше призначення? Справді, розчинитися в морі західного католицтва чи стати мостом між західною та східною церквами? Він вважав, що УГКЦ мусить стати ось таким сполучником двох світів. За його головування запропонували таку модель, щоб греко-католики могли мати сопричастя, тобто повну єдність, і з католицькою, і з православною церквами. Але це дуже довгий і тернистий шлях. Це досі виглядає фантастикою та утопією. Проте, це могло б бути шляхом подолання великої рани розколу між католиками та православними.

Православні церкви часто звинувачують УГКЦ у прозелітизмі й перетягуванні православних — чи може бути це масовим явищем? Що це змінить у самій Церкві?

– Я не бачу цього прозелітизму у напрямку православних. Але навіть якби УГКЦ поставила б собі на меті перетягувати вірних УПЦ чи УПЦ-КП, серйозних успіхів це б не принесло. Бо левова частка греко-католиків живуть у Галичині та Закарпатті. Відсоток греко-католиків в інших областях зовсім незначний — трошки є у Хмельницькій, трошки в Чернівецькій. У решті — геть мало. У самому Києві греко-католиків менше відсотка. Частина з них — це галицька діаспора. Звичайно, УГКЦ приваблює і “східняків” — бо демонструє послідовну релігійну поведінку. Є цікаве порівняння. Кожної пересічної неділі до православних храмів України приходить близько 2 мільйонів вірних. А до греко-католицьких — 1 мільйон. Це при тому, знов-таки, що греко-католиків у рази менше, лише 8 відсотків населення країни. Хоча я особисто знаю деяких людей, які перейшли до УГКЦ.

Хто вони?

– По-перше, інтелектуали. По-друге, православні, які приваблені динамізмом цієї церкви, її простотою, незашореністю. Багатьох дуже приваблював і образ Любомира Гузара. Відіграло свою роль і переміщення осідку УГКЦ до Києва. Проте, знов-таки, це не масове явище. Розраховувати, що завтра православні побіжать до греко-католицьких церков — зовсім ні. Річ у тому, що не можна застосовувати до церков менеджерської чи піарної логіки. Я читав оце нещодавно статтю, де автор пояснював, в які церкви і чому порозбігаються православні. Показував як економіст охоплення ринку тощо. Це все так, але на ринку. У культурі та релігії все працює інакше. Ми на Бесарабці купуємо томати. Підходимо і беремо за співвідношенням ціни і якості. Дешевші й кращі. Тут-таки стоїть протестантський проповідник у чистому костюмі і ясно й чітко говорить: “Ідіть до мене, Христос нас любить, а спасіння дається даром”. І поруч стоїть дядько в незрозумілому довгому одязі з засаленою косичкою і розповідає якісь незрозумілі речі. І ми йдемо до нього. Бо наше. Людина, пов’язана з нашим простором, землею і кров’ю. Тобто, мислення в релігії працює зовсім інакше. Нема в Європі ХХ століття країн, які швидко змінили релігію. Але є випадки, коли досить немало людей хочуть згадати власну спадщину, яка здавалася призабутою і оббріханою. Отже, якийсь резерв і ніша для УГКЦ є, але вони зовсім невеличкі.

Греко-католики шукають своєї ідентичності в Києві і підіймають старі унійні теми — це може спровокувати конфлікт з православними?

– Любомир Гузар весь час наголошував, що УГКЦ мусила вийти з “галицького загумінку”. Тобто, повернутись на загальноукраїнські терени. Їм не можна там зачинитись. Отже, це повернення до київської традиції. І ці нові дискусії — перенести до крипти собору митрополита Ісидора, інших київських діячів, якраз частина цієї київської ідентичності церкви. Так, УГКЦ тут поволі змінюється, стає більш орієнтованою саме на Київ, а не на Львів. Мене тішить, що цей факт адекватно сприймається і православними, принаймні, останнім часом, — адже УГКЦ теж повноправний спадкоємець Володимирового хрещення. І зараз греко-католики співпрацюють з православними у багатьох речах — і проти закону про мови, і проти засудження Юлії Тимошенко, і в Ініціативі першого грудня. Отже, я сподіваюсь, що всім церквам вистачить такту, щоб не наступати на мозолі одна одної. Бо за бажання, ситуацію можна нагнітити досить легко. Ще наприкінці 80-х років західні релігієзнавці стверджували — якщо й буде в Європі війна на релігійному ґрунті, це будуть навіть не Балкани, а Україна. Але цього не сталося, хоч було 1,5 тисячі населених пунктів з протистояннями православних та греко-католиків за парафії. Але український націоналізм, патріотизм дав таку сполучну арку між обома церквами. І ці відносини греко-католиків з православними вже пройшли найгірший етап.

УГКЦ скаржиться, що влада на місцях і навіть у Києві всіляко опирається побудові греко-католицьких храмів — чого вона боїться?

– Влада намагається діяти в інтересах більшості. Забуває, що демократія — це також врахування інтересів меншості. Мовляв, люди не хочуть. Ну, що значить, не хочуть? Якщо є група людей, які мають право на храм, то свобода совісті гарантована кожному. А влада охоче стає на бік більшості. Але те саме відбувається і в Галичині. Лише з точністю до навпаки. Гірше, коли дається команда з центру, що треба підтримувати лише одну конфесію. Така ситуація була 2010 року, коли намагалися “заохочувати” переходити до УПЦ Московського патріархату. Президент рік-два не зустрічався з представниками інших конфесій. Лише з Московським патріархатом. І це вже символ для чиновників на місцевому рівні. Було м’яке “побажання” не пускати інших. Потім Янукович “забув” греко-католиків, коли вітав православних з Різдвом. Це тривало до квітня 2011 року. Тоді він змінив свою думку. Почав зустрічатись зі Всеукраїнською радою церков. Політика підтримки лише однієї конфесії захлинулась. Тож сподіваюсь, що з часом таких проблем у греко-католиків буде менше.

Як захищають УГКЦ впливові греко-католики? Чому нічого про них не чути, на відміну від православних?

– Їх досить багато. Це щонайменше два десятки депутатів від “Батьківщини”, “Свободи”, УДАРу. Абсолютно точно, що греко-католиком є й сам Арсеній Яценюк. Є чимало бізнесменів, зокрема той-такий Іван Васюник. Проте, вони не дуже афішують свою допомогу церкві. А сама церква не дозволяє себе використовувати. Бо немає у греко-католиків такої традиції. Більше того, одна з головних причин Берестейської унії в тому, що єпископи хотіли вискочити з-під впливу місцевих магнатів. Олігархів, по-сучасному. І це їм загалом вдалося. Зазвичай, католицька церква не дозволяє собі змішуватись з багатими і впливовими. Нема такого, щоб олігарх “тримав” район і церкву в цьому районі. Спроби є, але УГКЦ завжди цьому опирається.

УГКЦ хоче мати в Києві не лише собор, а й університет — хоче створити католицьку освіту тут. Чим це корисно для міста?

– Якщо у Києві з’явиться філія Українського католицького університету, або й окремий університет, дитсадки, школи чи гімназії, – це дуже позитивно. Бо католицька освіта має найвищий рівень. Завжди тримає марку. Там же не лише греко-католики навчатимуться. По-друге, візьмімо УКУ. Це не церковний університет. Він просто заснований церковними людьми, але навчає світських предметів. І має світський статус. Але затверджений церковною владою, через те й “католицький”. Це дасть Києву новий освітній та культурний імпульс. Словом, від діяльності греко-католиків тут досі видно лише позитиви.

Ігор ЛУБ’ЯНОВ

gazeta.ua

Вам сподобалася ця стаття?
Так0Ні0
Поділитися 0 FacebookTwitterWhatsappTelegramSkypeViberThreadsBluesky

Вам також може сподобатися

ПОСТАНОВИ Дев’яносто сьомої сесії Архиєрейського Синоду УГКЦ в Україні

23.05.2024

ПРЕОБРАЖЕННЯ УКРАЇНИ: Надія. Зцілення. Солідарність. Звернення IV з’їзду...

20.05.2024

Комунікат щодо рецепції в УГКЦ декларації Дикастерії віровчення...

22.12.2023

Що треба знати про правила посту в УГКЦ?

27.02.2023

АКТ ПРИСВЯЧЕННЯ НЕПОРОЧНОМУ СЕРЦЮ МАРІЇ

24.03.2022

Заява ВРЦіРО щодо необхідності захисту традиційних сімейних цінностей...

17.09.2021

ТЕЛЕФОН ДОВІРИ БЮРО НРР І СЕКТ

09.08.2021

Основні критерії оцінки діяльності спільнот в УГКЦ

09.08.2021

Головні критерії оцінки характеру і способу діяння деструктивних...

09.08.2021

Звернення Синоду Єпископів КГВА УГКЦ щодо запобігання домашньому...

03.06.2021

Актуально

У Тернопільсько-Зборівській архиєпархії провели чин відкриття Ювілейного Року
29.12.2024 862

Анонси

У Тернополі відкриють Центр душпастирства родин полеглих у війні
14.10.2025 21
Проща до Зарваниці монашества і молоді
07.10.2025 15

    Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
    вул. Січових Стрільців, 6а місто Тернопіль (0352) 520473
    Марійський духовний центр "Зарваниця"
    Мала базиліка с. Зарваниця Теребовлянський район Тернопільська область
    Прокатедральний собор Преображення Господнього
    Церква Преображення Господнього м. Зборів Тернопільський район
    Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
    Архикатедральний собор Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці м. Тернопіль вул. Сагайдачного, 2
logo_tze

Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ

Адреса: 

м. Тернопіль, вул. Січових Стрільців, 6а

Телефон: 

(0352) 52-04-73
E-mail: ugccternopil@yahoo.it 

Facebook Youtube

@ 2009-2025. Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. При передруках гіперпосилання на сайт обов’язкове.

  • Кабінет священника
Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ
  • Головна
  • Новини
    • Анонси
    • Новини
    • Інтерв’ю
    • Проповіді та послання
    • Статті
    • Духовні роздуми
    • Життя парафій
  • Єпископи
  • Архиєпархія
    • Історія
    • Курія (контакти)
    • Трибунал
    • Навчальні заклади
    • Святині
    • Документи
      • Колегія радників
      • Пресвітерська Рада
      • Правильник влаштування та використання похоронної каплиці
  • Cлужіння
    • Комісії
    • Спільноти
    • Соціальне служіння
  • Медія
    • Радіо “СВІТАНОК”
    • Газета “БОЖИЙ СІЯЧ”
    • Відеогалерея
    • Ресурси інтернету
    • Карта УГКЦ