«Сатанізм» – популярне словечко. Гендерна ідеологія, нацизм, ювенальна юстиція, комунізм, лібералізм, сурогатне материнство, одностатеві шлюби, езотерика, гомеопатія – що тільки не називають «сатанізмом», акцентуючи протихристиянську суть того чи іншого явища. Такий підхід має певні підстави, бо, як наголосивПапа Франциск, «хто не молиться Христу, молиться дияволові». Однак, надуживання поняттями шкодять і самим поняттям, і тим, хто ними надуживає. Згадайте, чим скінчилася історія з пастухом, який кричав «Вовки!», коли вовків поблизу не було. В нашому ж випадку ми маємо пастуха, який називає вовком і собаку, і лиса, і будь-яку істоту, так чи інакше споріднену з вовком.
Всі ці понятійні рефлексії не мали б жодного сенсу, якби не одна дивна тенденція: ми реагуємо навіть на непрямі протихристиянські тенденції, але впритул не бачимо сатанізму у буквальному значенні цього слова. Так-так, йдеться не про «сатанізм у широкому значенні», а про культ диявола, ідеологію антихристиянства, що прямо пропагує гріх, поклоніння сатані і ненависть до Церкви. Зазвичай такі речі асоціюються із таємними спільнотами, сектами, діяльність яких проходить у глибокому підпіллі і охоплює лише вузьке коло адептів. Однак, це абсолютно не відповідає дійсності: в наші час сатанізм пропагується відкрито, масово і цілком легально.
(зне)Віра від слухання
Наразі ми спробуємо описати лише один напрям пропаганди сатанізму – через музику. Те, що сучасна музика нерідко заграє з окультизмом і збуджує нехристиянські пристрасті, загальновідомо. Але є величезна кількість музичних гуртів, які прямо пропагують сатанізм – знов таки, у буквальному сенсі цього слова.
Вивести якісь кількісні показники цього явища непросто. Певне уявлення про його масштаб дає аналізEncyclopaedia Metallum – онлайн-бази даних, що містить відомості про майже 95 тисяч гуртів та виконавців у жанрі важкого року і металу.
Згідно пошукової системи цього сайту, виявилося, що:
– назви 907 гуртів містять слово «satan» («satanic», «satan’s»), «devil» («devil’s»), «infernal», «hell» або число «666»;
– ці ж самі ключові слова містять назви 3962 альбомів;
– ці ж самі ключові слова містять назви 25725 пісень;
– 3018 гуртів мають у переліку тем пісень (lyrical themes) пункт «сатанізм» («satanism»).
Також зазначимо, що слово «Бог» («God»), присутнє у назвах 234 гуртів, здебільшого уживається у блюзнірських словосполученнях, в яких до Нього застосовуються слова «похований», «скинутий з престолу», «потворний», «забитий» і т.д. Те саме можна сказати і про ім’я Ісуса Христа. Якщо воно присутнє у назві гурту, то в більшості випадків – у блюзнірському контексті.
Зрозуміло, що наведені вище цифри досить умовні. Якщо у назві пісні присутнє слово «сатана», це ще значить, що сатана в ній оспівується. Але, так чи інакше, ми маємо ТРИ ТИСЯЧІ гуртів, чия творчість – це пропаганда сатанізму.
Що стосується символіки, сатаністські гурти також своєї ідеології (чи віросповідання) не приховують. Блюзнірські зображення Бога, Діви Марії і янголів, перевернуті хрести і розп’яття, зображення сатани і чортів, перевернуті пентаграми та інші окультні символи – все це у величезній кількості присутнє на обкладинках дисків, концертних афішах, фанатській атрибутиці.
«Легіони демонів летять крізь ворота у затьмарене небо
Тримайте вище списи зла
Бо вони проходять крізь янгольську плоть
Вони кричать від болю, бо їхнє царство падає
Сьози янголів падають на землю, бо знову правитиме сатана»
Це уривок з пісні гурту Dark Funeral, з альбому «Diabolis Interium», перший наклад якого склав у 2001 р. понад 16.000 копій і пізніше перевидавався у багатьох країнах світу.
«Ми продовжуємо подорожувати за нашою вірою
Збираючи безпомічні християнські душі
Гвалтуючи святість святих»
Ось так у 1997-му бачив свою творчість гурт Dimmu Borgir. Цей альбом під назвою «Enthrone Darkness Triumphant» розійшовся накладом понад 150.000 екземплярів. Сьогодні цей гурт – один з найбільш комерційно успішних. Вони дають масштабні концерти і навіть залучають до запису своїх альбомів симфонічні оркестри.
І подібних гуртів – тисячі, а комерційно успішних з них – десятки і сотні. Вони видають диски, дають концерти (іноді – світові турне), дають інтерв’ю музичним журналам, знімають відеокліпи, а виробники рок-атрибутики вміщують їхні логотипи на одяг і атрибутику. І все це має без перебільшення глобальний масштаб.
Український фронт
Пропаганда сатанізму через музику – явище, найбільш поширене у Західних країнах. Там сконцентрована абсолютна більшість гуртів і там видається найбільша кількість дисків. Україна в цьому сенсі – одна з «відсталих» країн. Згідно бази даних Encyclopaedia Metallum, в Україні лише 636 метал-гуртів, натомість у сусідній Польщі таких аж 2.752, у Франції – понад 4 тисячі, в Італії – понад 5 тисяч, в Німеччині – майже 9 тисяч і т.д. Питомо сатаністських і відверто антихристиянських гуртів у нас також небагато – з півсотні. Однак, агітацію вони проводять у «кращих» світових традиціях. До того ж, нестача вітчизняного продукту компенсується гастролями іноземних сатаністів і практично безмежними інформаційними можливостями, що їх надає інтернет та сучасні системи дистрибуції. Футболку з сатаністською символікою придбати у будь-якій крамниці рок-атрибутики, які є у кожному крупному місті.
Також сатаністські гурти мають вільний доступ до сцени. Так, у 2014 році у Харкові виступить грецький гурт з промовистою назвою Rotting Christ («Христос, що гниє»), на розігріві у якого буде, в тому числі, український гурт Nokturnal Mortum, пісенна творчість якого містить і такі пасажі:
«И встанет Солнце над Землей,
Плач Матерей уйдет в былое,
Горят кресты и купола церквей,
Hам надо быть всегда собою!»
Минулого року у Львові відіграли американські сатаністи Deicide («Богоубивця»). Достатньо проглянути лише назви пісень з пари останніх альбомів цього гурту: «Розтопчи хреста», «Убий світло Христове», «Покінчи з гнівом Божим», «Наділений силою блюзнірства», «Янголи пекла» і т.д.
Окрім поодиноких концертів, в Україні щорічно відбуваються і фестивалі, на яких виступають, в тому числі, і сатаністські гурти. Приміром, у липні 2014-го у селі Волосянка (Львівщина), вже втретє відбудеться фестиваль «Carpathian Alliance». Цього року там виступить, в тому числі, гурт Impaled Nazarene («Назаретянин, насаджений на палю»). І над Карпатами лунатимуть пісні на кшалт такої:
«Якщо ти ублюдочний слуга Божий,
Ти заслуговуєш лише на повільну смерть.
Ми втопимо тебе у козлячій блювоті,
Замотаємо твій труп у колючий дріт».
Також у Криму, у Євпаторії, вже 15 років поспіль відбувається масштабний фестиваль «Metal Head’s Mission», офіційний логотип якого – перевернута пентаграма… І це, знов таки, лише декілька яскравих прикладів, які дають певне уявлення про характер, але не масштаб явища.
Підсумки і висновки
Отже, підіб’ємо підсумки. У світі пропагується культ диявола, в тому числі – через музику. Окрім усіх інших, цим займається і кілька тисяч metal-гуртів і їхня діяльність має глобальний характер: їхня музика безперешкодно доходить до слухача у більшості країн, що належать до християнської цивілізації. Україна – не виключення. Тут також відбувається неприхована пропаганда сатанізму через музику.
Аудиторію сатаністських metal-гуртів переважно складає молодь, яку приваблює радикалізм і епатаж подібного «мистецтва». Однак, бачити у пропаганді сатанізму лише контркультурні витребеньки не варто. Звісно, не всі ці музиканти і фанати їхньої творчості всерйоз сповідують культ диявола. Можна навіть стверджувати, що практикуючих сатаністів серед них – одиниці. Однак, добровільне перебування у відповідному середовищі чинить впливи на дух та інтелект – різні за ефективністю, але однакові за вектором. Це напрям геть від Христа, від Церкви, від християнської спільноти.
Крім того, пропаганда сатанізму сприяє поширенню у суспільстві окультизму, магії, езотерики та різноманітних сумнівних духовних практик. Відвідування сатаністських концертів-шабашів і прослуховування такої музики не сприяє збереженню хоча б суто раціонального світогляду, не кажучи про світогляд християнський.
Також можна однозначно констатувати екстремістський характер цієї музики. Йдеться не про жанрову специфіку, а про зміст. Заклики до убивства християн (особливо священників), руйнування церков, розпалювання ворожнечі і ненависті за релігійною ознакою – сотні і тисячі таких пісень створюються, записуються, тиражуються і виконуються публічно.
Якими мають практичні кроки рядових вірних і Церкви щодо пропаганди сатанізму? Це питання важке і дискусійне. Очевидно, перш за все слід усвідомити і визнати: така проблема існує. Для визначення її реального масштабу і впливу знадобляться окремі дослідження і моніторинги. Але вже зараз слід починати публічну дискусію з приводу того, що ми можемо вдіяти в даній ситуації. Ми пишаємося тим, що вже 1025 років є християнською країною. Але світові тенденції свідчать: якщо цей статус не оберігати і постійно не доводити, то християни можуть стати просто однією з релігійних груп у атеїстичній державі.
Максим Віхров
