20 червня відбулася зустріч делегатів Великоберезовицького, Великоглибочанського та Великобірківського деканатів Тернопільсько-Зборівської архиєпархії у рамках приготування Архиєпархіального Собору «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом» [фоторепортаж 41 світлина].
IV регіональна зустріч відбулася у приміщенні Тернопільської духовної семінарії. Учасники розглядали можливі способи оживлення життя парафіяльних громад УГКЦ, щоб, відтак, передати свої пропозиції на Архиєпархіальний Собор, який пройде 11-12 жовтня у Тернополі-Зарваниці.
Божественну Літургію очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк. Архиєрей привітав делегатів зібрання, побажав плідних пошуків пропозицій, які допоможуть парафіям УГКЦ стати живими. У пастирському посланні він зокрема зазначив: «Плекаючи та оживляючи наші парафіяльні громади, ми тим самим плекаємо та оживляємо цілу Церкву. Нашим головним завданням є допомогти усвідомити всім вірним, що за оживлення парафії несе відповідальність кожен християнин. Для нас дуже важливим є добре організувати діяльність парафії, щоб укріплювати єдність і любов між всіма членами Церкви».
Підкреслюючи важливість Архиєпархіального Собору 11-12 жовтня, владика закликав наполегливо до нього готуватися. «Для цього заплановано ряд заходів та ініціатив, аби у світлі Святого Письма та Церковного Передання спільно пізнати основні проблеми і виклики, які сьогодні стоять перед парафією, та знайти шляхи і способи покращення парафіяльного життя».
Перед початком засідання делегати оглянули виставку дитячих малюнків на тему живої парафії.
Засідання відкрив вступним словом декан Великоглибочанського о.-митрат Роман Гриджук. Він привітав учасників зібрання та зокрема сказав: «Парафія – це місце, де реалізується людська святість. Сьогодні є пустиня самотності, недовір’я та байдужості, ми повинні у цій пустині привести людей до води живої». Відтак о. Віталій Козак, архиєпархіальний координатор зі стратегії розвитку УГКЦ, пояснив присунім регламент собору та окреслив завдання, які слід реалізувати.
Отець Іван Зозуля представив доповідь на тему «Слово Боже у житті парафії». Він наголосив, що «Слово Боже повинно бути живим і діяльним у нашому житті, давати відповіді на актуальні проблеми. Воно повинно принести видимі плоди». Відтак зробив наголос на читанні Святого Письма та Катехизму у родинному колі.
Сестра Андрея Олійник із згромадження сестер Пресвятої Родини представила доповідь на тему «Катехизація в документах Церкви». Доповідач проаналізувала важливі документи Церкви та думки видатних церковних діячів, а, відтак, підсумувала: «Катехизація є постійним процесом входження вірних у Таїнства Церкви та необхідна умова живої парафії. Це процес, який охоплює усі вікові категорії, всіх охрещених, кожен потребує бути катехизованим».
Отець Андрій Марчук виголосив доповідь на тему «Медичне душпастирство та гуманізація відносин у лікарняних закладах». Священик вказав євангельські підстави медичного душпастирства, яке сягає корінням часів Ісуса Христа, свого засновника. «Саме Він своїм повчанням та прикладом посвятив значну частину своєї місії для сліпих, глухих, прокажених, паралітиків, кривих, опанованих злим духом, хронічно хворих. Стиль доброго самарянина в своїй сутності містить усі справжні ознаки, які охоплюють гуманізацію та євангелізацію медичної сфери».
«Лікарня без гуманності – немов подружжя без любові або Церква без віри. Лікарня – це одне з основних місць, де повинні переважати альтруїзм та чуйність. Для її гуманізації потрібно актуалізувати людські цінності, які зближують тих, хто допомагає і хто отримує допомогу. Гуманність медичної установи досягається лише завдяки взаєминам, що творяться між хворими та медперсоналом. Людський підхід має будуватися на повазі до унікальності й ідентичності кожної особи, з її історією та культурою», – зазначив священик.
Служіння узалежненим від алкоголю стало темою доповіді отця Василя Сліпчука. Священик представив масштабів алкогольної проблеми в Україні. Так, «згідно із статистичними даними, на Україні сьогодні курять 45% юнаків і 35% дівчат, вживають алкоголь 68% хлопців і 64% дівчат, близько 50% підлітків вікам від 14 до 18 років систематично вживають алкоголь, 13% молоді вживають «легкі» наркотики. На сьогоднішній день на Україні офіційно зареєстровано майже мільйон залежних від алкоголю; неофіційно – їх не менше 6 мільйонів. Щороку алкоголь вбиває 40000 українців. Ці люди вмирають передчасно і неприродною смертю. Як засвідчують останні дослідження ВООЗ, Україна займає перше місце в світі зі споживання алкоголю серед дітей і молоді».
Доповідач окреслив засоби протидії алкогольній залежності, методи діяльності спільноти Анонімних Алкоголіків, а також розповів про рух «За тверезість життя», який створений Синодом єпископів УГКЦ ще в 2006 році. «Сфера діяльності членів Руху – духовна і психологічна допомога узалежненим і співзалежним, проведення «Місій тверезості», підчас яких відбуваються Богослужіння в церквах, голосяться тематичні проповіді, започатковуються «Золоті книги тверезості». Друга частина місії проходить в школі, де завдяки інтерактивному тренінгу представляється старшокласникам двояка можливість людського життя – з узалежненням і без нього».
Отець Роман-Любомир Кузьменко представив доповідь на тему «Свята Літургія – джерело і вершина єднання парафіяльної спільноти із Христом». Священик зробив акцент, що «Боже Слово є основою християнського життя, а його джерелом і водночас вершиною – Пресвята Євхаристія. Зібрана на Божественній Літургії парафіяльна громада єднається зі своїм Головою – Христом, з усіма святими й ангелами, здійснюючи в такий спосіб таїнственне єднання неба і землі, дочасності і вічності. Немає ціннішого моменту в нашому земному житті, як Служба Божа».
Мирянка Людмила Веселяк виголосила доповідь на тему «Свята Літургія – джерело віри, досконала школа молитви, найсвятіший та найцінніший Божий дар». Доповідач поділилася власними свідченнями та розумінням Святої Тайни Євхаристії. «Літургія є службою Христа Небесному Отцеві і також службою людей Богові. Своїми молитвами, проханнями, піснями і обрядами Святої Літургії вірні через священика служать Богові, віддають Йому найвищий акт богопочитання».
Доповідь о. Василя Шафрана стосувалася питань екології. Щоб зреалізувати заклик Блаженішого Святослава і оживити духовне життя наших парафій, священик закликав усіх долучитися до екологічного служіння, тобто до дияконії довкіллю. «З кожним роком ми стаємо свідками зростаючого числа природніх катаклізмів і катастроф у світі. А коли приглянемось навколо себе і проаналізуємо нашу діяльність, коли проаналізуємо екологічну дійсність у нашій парохії – то знайдемо достатньо речей, які потрібно змінити і направити згідно сьогоднішнього вчення Церкви про довкілля».
Отець Орест Глубіш, редактор архиєпархіальної газети «Божий сіяч», виголосив доповідь на тему «Служіння Церкви у сучасному світі». «Сьогоднішнє змодернізоване суспільство у переважній більшості зорієнтоване на матеріальні цінності, – сказав доповідач. – Значна частина людства захоплюється принадами цього світу і менше, а подекуди й зовсім не звертає уваги на духовне, релігійне життя… Саме тому соціальне вчення Церкви є справжнім інструментом євангелізації сучасного світу, яке пояснює мету людини і суспільства в світлі Євангелія, намагається пробудити в людині свідомість вписаного в ній природного права і відкрити на вимір вічних і незмінних цінностей».
Священик Євген Флиста представив доповідь на тему «Роль і місія мирян у Церкві». Священик зазначив, що діяльність мирян є важливим і навіть вирішальним фактором для того, щоб світ зустрів Христа. «Багато хто хотів би все більш активно брати участь у місії церкви, але ж вони не мають навіть найменшого уявлення про свою роль, тому ми повинні їм донести чіткі і стратегічні пункти бачення їхньої ж співпраці з Тілом Христовим – Церквою, а саме: бути мирянином – це покликання, яке має коріння у хрещенні; роль мирянина необхідна для виконання місії Церкви; миряни покликані, щоб брати участь у справах світу і направляти їх згідно з Божою волею; унікальна здатність мирянина принести благу божественну звістку Христа про спасіння в кожен аспект життя». Відтак наголосив, що «миряни беруть участь, зі свого боку, в потрійному служінні Христа – священичому, пророчому і царському. У церковних громадах їх діяльність необхідна, тому що без неї апостольство душпастирів найчастіше не може бути цілком результативним».
Темою доповіді Тетяни Лещишин стали молодіжні мирянські рухи. Доповідач ділилася вланим досвідом праці у молодіжному середовищі та окреслила виклики, які стоять перед молоддю сьогодні. «Молодь сьогодні не потребує висококласних проповідей, наукових доведень існування Бога. Вона хоче бачити реальне втілення євангельських блаженств і рад у житті… Молодь не можна використовувати лише для організації свята, з нею потрібно жити щодня. Наші молодіжні спільноти та організації повинні мати чітко виписану ідею, заради якої вони мають змагати. Проте найважливішим є життя в Христі. Не клуб за інтересами, але реальна спільнота, об’єднана через молитву і Пресвяту Євхаристію».
прес-служба архиєпархії
