Храми будують на століття. Споруджують їх для прослави Господа майбутніми поколіннями, щоб віра християнська жила вічно, зміцнювала душі, дарувала надію, сіяла любов та добро.
Впродовж чотирьох століть справжнім оберегом духовного, християнського життя теребовлянців є церква святого Миколая, яка знаходиться у самісінькому центрі міста. Саме такий вік відміряно цьому Божому храмові першою письмовою згадкою і саме з цієї нагоди минулої неділі у місті відбулися великі урочистості.
А передувала їм ювілейна місія, що проходила у храмі протягом цілого тижня. Відправи, проповіді, місійні повчання для різновікових груп парафіян – все це було у програмі цього високодуховного місійного тижня. А вже на закінчення його, у неділю, програма була ще більш насиченою і зібрала велику кількість як парафіян, так і священнослужителів. До Теребовлі прибув архиєпископ Тернопільсько-Зборівський владика Василь Семенюк, священики Теребовлянського деканату, а також священики, вихідці із Теребовлі. Владику насамперед вітали настоятель храму святого Миколая, митрофорний протоієрей Іван Сивак, сотрудник церкви о. Михайло Ярема, а також інші священники, представники громади – із квітами, поетичними вітаннями, місцева влада.
Владика Василь Семенюк відправив Архиєрейську Службу Божу. І линула у височінь спільна молитва як подяка Господу за його ласки, за те, що об’єднує вірян у їх благаннях миру, добра,що вселяє надію на краще, дає сили боротися зі злом. Після відправи митрополит звернувся до численних присутніх із теплими привітаннями з нагоди такого славного ювілею храму, поблагословив усіх, вручив грамоти-подяки архиєпархії жертводавцям. Чудесно звучали піснеспіви під час служби Божої та святкове многоліття у виконані студентів духовної семінарії імені Йосипа Сліпого.
Потім церковна процесія з братством, з місійним хрестом вирушила хресним ходом вулицями міста. Коли повернулись на подвір’я церкви, владика відправив молебень посвяти та освятив хрест, який тепер височить неподалік від входу у храм і стане рукотворною пам’яткою про його ювілей.
Духовна програма продовжилась після обіду на міському стадіоні. Ювілейну урочисту академію відкрив о. Іван Сивак. Він ще раз звернувся до присутніх із привітаннями з нагоди ювілею, відзначивши, що святкування ювілею храму – це свято наших душ, які приходять до Божого дому, щоб звірити своє життя із заповідями Господніми. Далі концертну духовну програму продовжив хор Союзу українок, який виконав ряд церковних та патріотичних пісень Зворушливо звучала патріотична пісня у виконанні тріо братів Сиваків—Олега, Іванка і Владислава—внуків настоятеля храму о. Івана.
Помітною подією для міста у час святкування цього ювілею був виступ народного артиста України Павла Дворського, який і став центральним у цій програмі. Цей знаменитий співак добре відомий нам патріотичним спрямуванням творчості, що він яскраво відображає у своїх мелодіях. Причому, як справжній професіонал, на музику він кладе справжню поезію, високого гатунку, яка хвилює серце і зачіпає струни душі кожного українця-патріота. Кращі з кращих своїх пісень, і добре нам відомі, і нові, він подарував у цей день для теребовлянців із імпровізованої сцени, встановленої на стадіоні. Трибуни щиро аплодували пісням про Україну, про нашу рідну землю, про славне козацтво, що виборювало свободу. А коли він заспівав пісню «Ангели Майдану», присвячену Героям Небесної сотні, всі піднялися з місць, слухали проникливу і зворушливу до глибини душі пісню, витираючи сльози.
Отець Іван Сивак, піднявшись на сцену, щиро дякував композитору, співаку за його пісні, за те, що своїм виступом скрасив духовну програму свята, скріплює почуття патріотизму, любові до рідної батьківщини. На знак вдячності та на пам’ять священик вручив Павлу Дворському образ Зарваницької Матері Божої. Такий же образ він вручив також відомому аграрію, керівнику ПрАТ «Мшанецьке», заслуженому працівнику сільського господарства Петру Іліщуку і подякував за його меценатство, за те, що опікується Божими храмами , а на цей раз посприяв приїзду у Теребовлю свого земляка із Буковини народного артиста Павла Дворського, з яким підтримує дружні зв’язки.
Був під час концерту і експромт: біженець із Донбасу, із Слав’янська В’ячеслав Маковій попросився на сцену, щоб заспівати українську пісню. Хвилюючись, він таки гарно заспівав «Ой ви , очі волошкові» і вражені глядачі підспівували йому, а потім щиро аплодували.
Закінчував концертну програму хор Союзу українок виконанням церковної пісні «Боже, вислухай благання», яку теж масово підтримали трибуни.
газета “Божий сіяч”
