29 червня, у дев’яту річницю відходу до вічності єпарха Тернопільського світлої пам’яті Михаїла Сабриги відбулося його молитовне вшанування у Марійському духовному центрі «Зарваниця». Божественну Літургію з цієї нагоди відслужив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії Теодор Мартинюк.
Єпископ-помічник у своєму слові наголосив, що світлої пам’яті владика Михаїл був мужем віри та молитви, котрий служив у нелегких умовах підпілля УГКЦ та в непрості перші роки виходу Церкви на свободу. У Богослужінні взяли участь духівники греко-католицьких семінарій України, для яких у духовному центрі проводять реколекції, та численні вірні, що прибули на прощу до Зарваниці. У крипті, де покоїться світлої пам’яті владика Михаїл відслужили Панахиду.
Владика Михаїл Сабрига народився 22 листопада 1940 року у с. Бортків, нині Золочівського району Львівської області.
У 1963 році вступив до новіціяту отців Редемптористів у м. Львів і водночас розпочав богословські студії в підпільній семінарії. 8 листопада 1971 року склав монаші обіти. 24 лютого 1974 року архиєпископ Володимир Стернюк рукопоклав М.Сабригу в сан священика.
Провадив підпільну душпастирську діяльність у Львівській, Тернопільській та Івано-Франківській областях. 11 жовтня 1986 року отримав єпископське свячення.
Після виходу УГКЦ з підпілля — єпископ-помічник кардинала – екзарх новоствореної Тернопільської єпархії. Від 1993 року до відходу у вічність -єпископ Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ.
Як ініціатор відродження УГКЦ освятив новозбудовані і відновлені храми та богослужбові споруди на Тернопільщині. благословив відбудову Марійського духовного центру «Зарваниця»
Упокоївся у Господі 29 червня 2006; похований у крипті на території Марійського духовного центру «Зарваниця».
«За словами апостола Павла, владика Михаїл «боровся доброю борнею, біг скінчив – віру зберіг» і тепер йому приготований «вінок справедливости». Молячись за упокій цього мужа молитви, ми одночасно дякуємо Господу за ті великі вчинки, які Він через подвиг віри нашого дорогого владики здійснив для нашої Церкви та Тернопільсько-Зборівської єпархії. Сьогодні його немає серед нас фізично, але ми віримо, що він разом з нами молитовно стоїть перед престолом Всевишнього на Небесній Літургії. Ми молимось за нього, але одночасно звертаємось до нього, просячи, щоб він не переставав бути таким же ж ревним молільником за свій народ, яким він був і під час свого земного життя».
повідомила Надія Шподарунок