Бо ти був бідному кріпостю, кріпостю бідному в скруті, сховком від бурі, тінню від спеки; бо лють гнобителів, немов узимку буря. Як спеку на засохлу землю, втихомириш ти гомін гордих; як спеку тінню хмари, принизиш пісню лютих.
(Книга Ісая 25, 4-5)
Сьогоднішня ситуація на Сході нікого не залишає рівнодушним, саме тому зустріч з о. Миколою Квичем була доволі актуальною та викликала інтерес багатьох.
Отець поділився своїм баченням впливу війни на серця людей, зокрема про наслідки для військових, які переносять посттраматичний стрес. І що цікаво, він може проявлятися через 12-16 років опісля подій. Солдати по-різному можуть реагувати на події, чи то кидатись в обійми смерті, чи боротись за життя і цінувати кожну його хвилину.
Крім того обговорювали моральність участі християн у військовій справі та необхідності захищати тих, які знаходяться позаду передової лінії. Найголовніше стремління, яким повинні керуватись військові, має базуватись на прагненні миру, а не ненависті.
Було зазначено, що головним ядром підтримки капеланів є жертовна участь священників. Вона проявляється у молитві, відправах, розмовах, сповіді, розвезенні різних речей. Саме проста присутність з військовими у таких складних умовах, розділяючи їх простий побут і розвіюючи песимістичні настрої зневіри, покликана натомість приносити розраду, бадьорість, співпереживання і любов. Щоб не викликати конфронтації у служінні військовим, капелани намагаються пояснювати чому вони там знаходяться, про їх прагнення надати їм певні можливості,знаючи своє місце і призначення. Дуже часто ситуації, у яких перебувають солдати, потребують не гордості у досконалості наших учинків, а милосердя до інших і до самих себе.
Також мали можливість переглядати фотографії з гарячих точок і на мить зазирнути в обличчя війни. Воно сповнене безпощадністю, розрухою, небезпекою, обмеженістю ресурсів, але в той час прості речі, такі як вода сприймаються зовсім по-іншому.
Розмова з отцем Миколою перенесла нас в інший вимір життя людей на сході України. Перебуваючи у мирному Тернополі ми повинні бути співчутливими до тих, які віддають за мир своє життя, здоров’я або часточку своєї душі. Нехай Господь кріпить усіх нас і додасть сили разом перебороти усі труднощі!
Членкиня ТМ ТУСК «Обнова»
Мар’яна Кузик
