Майбутність належить тим народам, у яких подружжя є святою річчю, – у яких родинне життя чисте і святе.
(Митрополит Андрей Шептицький)
Обговорюючи тему християнської моральності, яку я почав у попередніх роздумах, хочу звернути увагу на ще один дуже важливий аспект цієї проблеми – моральність подружжя. Як відомо,в нашому парламенті обговорюється проект нової редакції Конституції України, в якому, крім інших змін, є формулювання, що несе загрозу традиційній сім’ї, зокрема щодо легалізації одностатевих шлюбів. Як справедливо зазначає у своєму листі до голови Верховної Ради, голови конституційної комісії Володимира Гройсмана Глава нашої Церкви блаженніший Святослав Шевчук, «ці пропозиції загрожують штовхнути Українську державу в прірву гріха аморальності, руйнації сім’ї як базового інституту суспільства та популяризації неприродних для людської особистості стосунків між особами однієї статі». (Текст цього листа подам пізніше). Висловлюючи деякі міркування щодо цієї важливої і делікатної справи, з певністю можемо сказати, що такий необачний крок нашого законодавчого органу приведе до знецінення подружжя як базової структури суспільства, спотворення його первинної, а, отже, Божої сутності. Це сприятиме аморальній розбещеності, деградації людини як творіння Господнього.
Невже автори цього проекту не усвідомлюють, що прийняття цих поправок до Основного закону нашої держави явно суперечить законам і принципам людської моралі і зокрема Божому Законові. Невже так важко зрозуміти, що кожна людина створена на образ і подобу Божу. Що всі фізичні (фізіологічні) та психічні процеси відбуваються за мудро встановленим і безпосередньо керованим Всемогутнім Творцем порядком. Створюючи наших прародичів Адама і Єву, які були першим подружжям, Господь дав їм дар і навіть обов’язок продовження роду людського, тобто народження дітей. Це і є найголовнішим обов’язком подругів, що прийняли цю Святу Тайну. Ось як про це сказано в молитві священика за молодих під час вінчання: «… Боже пречистий, Творче всього живого, Ти через Твоє чоловіколюбство ребро праотця Адама перетворив у жінку і благословив їх і сказав: «Ростіть і множіться, і володійте землею… Ти через невимовний Твій дар і велику доброту прийшов до Кани Галилейської і там подружжя поблагословив, щоб показати, що з Твоєї волі є законне подружжя і дітонародження з нього. Сам, Владико пресвятий, прийми моління наше, слуг Твоїх, і – як там, так і тут – прийди невидимим Твоїм пришестям і поблагослови подружжя це, і дай слугам Твоїм, життя мирне, довгі літа, доброчесність, любов взаємну в союзі миру, рід довговічний, у дітях утіху і нев’янучий вінець слави. Сподоби їх бачити дітей дітей своїх, охорони ложе їх від небезпек…»
Якщо серйозно говорити про згадану проблему, тобто про узаконення одностатевих шлюбів на державному рівні, то маємо не забувати про те, що Господь завжди забороняв це огидне явище і суворо карав тих людей, котрі чинили цей тяжкий гріх. Згадаймо ще старозавітні часи, коли Бог «зіслав на Содом і Гомору дощ із сірки й вогню Господнього з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст і з тим, що росло на землі» (Бут. 19, 24-25). Згідно з Катехизмом християнської віри, «содомський гріх», який власне походить із неприродних одностатевих стосунків, є одним із чотирьох гріхів, які кличуть про помсту до неба.
Вносячи ці аморальні поправки до української Конституції, їх автори повинні збагнути, що ще невідомо за що, за які колишні і вже сьогоднішні гріхопадіння справедливий Господь, котрий, як сказано в шістьох Правдах віри, за добро нагороджує, а за зло карає, посилав і досі посилає нам свої попередження у вигляді Чорнобильської трагедії, львівської техногенної (хімічної) катастрофи, численних повеней, пожеж, ураганів та інших катаклізмів, які протягом певного періоду сталися в Україні та й у всьому світі. Звісно, що причиною цих Божих кар є й інші гріхи сучасного людства: злоба, ненависть між людьми, розпуста, пияцтво, наркоманія, гордість, заздрість, захланність, обжорство, вбивства, зокрема численні аборти, гонитва за надмірним багатством, грішми.
Видатний український вчений зі світовим іменем академік Іван Дзюба, передбачаючи гріхопадіння сучасного людства, говорив: «Безмежний комфорт веде у пекло. Але дорогою до пекла є чимало проміжних станцій. Може ми на одній із них? Цивілізація, у якій принади фотомоделі або порнозірки цінуються у стократ вище, ніж праця вченого або хлібороба; цивілізація, в якій одні змагаються у вимудровуванні найбезглуздіших засобів марнотратства й марнославства, у той час, як інші не мають елементарних умов гідного існування, – такій цивілізації доведеться розплачуватися за свої гріхи. Така цивілізація не має майбутнього. Але оскільки майбутнє завжди буде, поки існує часовий вимір буття, то, очевидно, просто не стане такої цивілізації… Тобто їй доведеться змінитися».
Завершуючи ці роздуми, хочеться запитати в прихильників легалізації одностатевих шлюбів: «Невже ви, шановні депутати, обранці народу, своїми необдуманими, антиморальними діями хочете знищити духовний і моральний стержень свого народу, який завжди був на висоті християнської культури і моральності. Піддавшись всякого роду псевдодемократичним віянням, намагаєтеся прищепити українському суспільству спотворену поганську філософію, де панують сексуальна розбещеність і цинізм, спотворюються святі почуття любові і кохання, які замінюються грубим задоволенням своїх тваринних інстинктів і бажань, некерованих похотей тіла, що призводить до повної деградації особистості.
Очевидно це мав на увазі німецький філософ І. Кант, коли говорив, що на нижчі інстинкти і тваринні бажання маємо накладати моральну вуздечку. У нас, християн, цією вуздечкою є Христове Євангеліє, Заповіді Божі і страх Господній та висока відповідальність перед своїм Творцем за вчинене нами. Особливо у день Страшного Суду. І на завершення додам: я не осуджую тих людей, які схильні до цього потворного явища, оскільки це хвороба – фізична і моральна. За них потрібно молитися, щоб всемилостивий Господь навернув і зцілив їх.
о. Орест ГЛУБІШ
