Пропозиції для проведення Тижня Родини у 2016 році

Пропозиції до проведення Тижня Родини 2016 року

 Молитва митрополита Андрея Шептицького за українську родину

Боже великий, Боже отців наших!

Дай нашому народові якнайбільше добрих, святих християнських родин.

Дай нам таких батьків, які голосно й відверто признавалися б до божественної Твоєї Євангелії і до Твоєї служби.

Дай нам батьків, які для своїх дітей були б прикладом християнського життя, правдивими опікунами та добрими провідниками в житті.

Дай нам таких матерів, що вміли б добре, по-християнськи виховувати своїх дітей, а для своїх чоловіків були б поміччю, потіхою та доброю радою.

Дай нам таких дітей, які були б потіхою та славою батьків і красою свого народу.

Благослови, всемогутній Боже, український нарід.

Даруй йому ласку вірно Тобі служити і доступити колись вічної нагороди в небі, бо Тобі, Боже, у Святій Тройці єдиний, Отче, Сину і Духу Святий, належиться вся слава, честь і поклін на віки вічні. Амінь.

1 день ( Матір , як берегиня родинного вогнищаю.)

 “Багато речей можуть змінюватися і змінилися в культурній та соціальній еволюції, але фактом залишається те, що жінка зачинає, носить в утробі й народжує дітей чоловіка. Це не тільки біологічна даність, але вона несе за собою багатство наслідків, як для самої жінки, способу її існування, так і для її стосунків, способу ставлення до людського життя і життя взагалі. Закликаючи жінку до материнства, Бог особливим чином довірив їй людину. Однак існують дві протилежні крайності, що принижують жінку та її покликання. Перша − це прагнення обмежувати материнство тільки соціальною роллю, завданням, яке хоча і є видатним, але не розкриває всього потенціалу жінок, «не оцінює його цілком у побудові суспільства”. Іншою небезпекою, є емансипація − прагнення жінки займати місце чоловіка, і заради цього відкидати жіночість та цінні риси, які її характеризують. І тут я хочу підкреслити, що жінка має особливу чутливість до “Божих справ”, насамперед допомагаючи нам у розумінні милосердя, ніжності й любові, яку Бог має до нас”, − сказав Папа Франциск

 2 день ( Покликання чоловіка та батька у сім`ї)

Святе Письмо про владу чоловіка. (Мт.9,13). Чоловік і дружина рівні перед Богом, але вони мають різні ролі в сім’ї. Апостол Павло у посланні до Римлян пише: “Заміжня жінка поки живе чоловік, зв’язана з ним законом; а коли помре чоловік вона звільняється від закону” (Рм.7,2). Так само у багатьох організаціях призначають голову, який здійснює нагляд за працею, а Бог призначив чоловіка головою дружини. “Хочу, щоб ви знали, що кожному чоловікові голова є Христос, а голова жінці – чоловік, а голова Христові – Бог” (1Кр.11,3). Чоловіки повинні брати провід у своїх сім’ях. І далі Біблія дає пораду чоловікам, як використовувати Богом дану владу. “Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву й видав себе за неї, щоб її освятити” (Еф.5,25-26). Чоловік – захисник своєї дружини. Він бере на себе відповідальність за всіх членів сім’ї, а в зовнішніх відносинах стає лідером. Чоловік – опора для жінки, а жінка – умиротворення для чоловіка. Він повинен створити в сім’ї сприятливу атмосферу для життя і забезпечити дружині можливість повноцінно займатися домашнім затишком. Господиня в хаті – жінка, а дім – захист для жінки. Чоловік вдома накопичує сили для зовнішньої діяльності, а дім свій робить затишною фортецею. Книга Рути каже, як зробити свій дім затишною фортецею і місцем відпочинку для коханої дружини. “І сказала Ноема двом своїм невісткам: “Ідіть, повертайтеся кожна до хати своєї матері (…). Нехай Господь допоможе вам знайти пристановище, кожній – у господі свого чоловіка”” (Рут.1,8-9).

3 день (Сім`я як колиска покликання,у вихованні дітей)

Найважніша справа для церкви, народу й родин – аби діти були добре виховані. Коли людина від дитинства навчиться боятися Бога, заховувати Його святі заповіді, дбати про Божу благодать, стерегтися гріха, тоді й у житті буде добрим, совісним чоловіком, правдивим християнином і принесе родителям, Церкві та Батьківщині потіху та славу і буде працювати з хісном для Бога та ближніх. А навпаки, коли дитина не навчиться катихизму, коли не вправиться замолоду в боязні Бога та в совісному виконуванні обов’язків виросте на чоловіка, що не зумів бути добрим та виконати своїх обов’язків супроти Бога і ближніх. Ми, священики, по спромозі працюємо для Вас та над вихованням Ваших дітей. Між тими обов’язками найважніший – проповідати і катихизувати діти. Самі знаєте, що ті наші обов’язки були все нелегкі, а відповідальність перед Богом та людьми – важка. Тепер вони стали ще тяжчі. В деяких місцях не допускає нас большевицька влада до школи, і ми не в силі досягнути багатьох людей, навчити їх як слід навчити їх  Божої науки. Тому збільшується обов’язок родителів родини подбати про те, щоб діти були добре виховані й навчилися від дитинства правд святої віри. Я як Ваш душ пастир пригадую Вам цей важний Ваш обов’язок супроти дітей, що з кожним днем стає важнішим. Від Вашої праці зависить їхня будучина та Ваше щастя і старість. Бо хто ж не знає, як гірко можуть плакати родителі над недобрими синами, доньками.  

Щоб той обов’язок виховання дітей як слід сповнити, пам’ятайте на мою усильно, так часто повторювану раду: спільно молитися рано і ввечір наголос, по змозі – з молитвослова. При них і мала дитина, яка ще нічого не розуміє, привикне до молитви, вслухається у слова Отченашу і Символа віри. А кожне слово – важне, кажне слово є дверми до неба; підносить душу від болота матеріального життя й кожноденної злоби, біди й нужди до чогось вищого, святого, чистого, ідейного, до Бога, − до того життя, що нам його дає благодать Ісуса Христа. Тому кожне слово молитви нехай буде вимовлюване голосно, виразно, зо страхом Бодим, із глибоким переконанням, із душею, зверненою до неба та відверненою від гріха. Старші діти, молодь нехай помагають батькам у сповненні того обов’язку супроти братчиків-сестричок та інших дітей у громаді. До кати хизування потрібно, як і до проповіді, післанництва Церкви. Те післанництво- місію вділяю цим письмом усім християнам доброї волі, що схотять заступити нас, священиків, і помогти нам сповнити той душпастирський обов’язок супроти християнських душ. До Тебе, Українська Молоде, звертаюся з цим закликом і проханням!

1939 р., листопад, Львів.

Пастирське послання Митрополита Андрея до вірних

Про виховання в родині 

4 день (Сім`я – шлях до Воскресіння)

Чи може сьогодні наша радість бути повною, якщо ми, люди, все ще вмираємо і гріх, який є загибеллю для душі, все ще має місце у світі? Так, можемо, адже ми знаємо, що фізична смерть не є завершенням життя, а тільки переходом у кращий світ, де нема ні болю, ні печалі; і гріх вже не є для нас нездоланною перешкодою, бо завдяки Христовій смерті і Його Воскресінню ми маємо достатньо засобів для його подолання.

Ісус Христос, подолавши те, що ми найбільше боїмося: смерть і гріх, — назавжди став переможцем. Тож і кожен з нас, хто з’єднається з Ним, буде на переможному боці. За цей зв’язок з Господом промовляє запитання — «Чи з’єднуєшся з Христом?», — яке ставив нам священик під час Святого Таїнства Хрещення, і на яке ми (чи від нашого імені хресні батьки) впевнено давали ствердну відповідь. З цілого серця бажаю Вам, щоб ці слова, сказані під час Хрещення, стали гаслом нашого життя, бо ж немає нічого кращого, певнішого, як бути з Христом — запорукою нашої віри, єдиним світлом нашого життя.

Дорогі у Христі! Нехай ці кілька слів, зачитаних Вам у великодній день, замінять мій візит у Вашу домівку, нашу зустріч у Христі, і внесуть у Ваші серця почуття спокою, миру, певності та допоможуть словом і ділом стверджувати Воскресіння Ісуса Христа. Благаю Господа зіслати на Вас свою Пасхальну благодать і уділити своє благословення.

(великоднє послання Блаженнішого Любомира Кардинала Гузара).

5 день (Покликання та дар подружжя-плідність(покликання для не плідних подружжів.)

Особливішим способом мерзенні, жахливі і противні природі є випадки, в яких родичі убивають рідних дітей. А може ще гіршими є вони, коли ті діти ще на світ не прийшли. Вже ця сама обставина, що злочину допускається рідний батько, або мати, що дитина не може боронитися, що будучи неохрещеною, тратить вічне спасіння, − все то обставини, які роблять зігнання плоду особливішим родом злочину. А коли до того всього звернеться увагу на те, що вбивство дітей надає цілій родині п’ятно Каїна і стягає прокляття на ту першу і найважнішу клітину суспільного життя, тоді оціниться як слід, з якою енергією, рішучістю, і майже, можна сказати, завзятістю мусять душ пастирі над тим працювати, щоб устерегти ті найсвятіші суспільні ідеали, якими є материнство і родина, від тої язви, якою може бути зігнання плоду. При таких поняттях про святі обов’язки матері, про достоїнство матері, про преважне суспільне значення численного і в святості виховуваного потомства− поняттях, що їх мають батьки-вбивці дітей,- до чого дійде суспільність, нарід, держава, в котрій будуть такі матері, такі батьки! Яке виховання дадуть іншим дітям батьки, що змовилися на убивство одної дитини?!

 Із послання Митрополита Андрея Шептицького

 „Не убий” [21 листопада 1942 року].

6 день (Запросімо Христа у щоденне життя своєї родини)

«Хто бачив Мене, той бачив Отця» (Ів. 14, 9):
Ісус являє нам обличчя милосердного Отця

Таїнство Бога є незбагненним для людського обмеженого розуму. Людина своїми силами неспроможна вповні зрозуміти Господню мудрість, силу і любов. Та Бог не забажав залишатися навіки «Богом утаєним», а милостиво об’явив себе у своєму воплоченому Сині – Ісусі Христі. Іван Богослов стверджує це у своєму Євангелії, яке читаємо великоднього ранку, такими словами: «Бога ніхто ніколи не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, Той об’явив» (Ів. 1, 18).

Бог, про якого старозавітні пророки говорили як про «милосердного і милостивого, повільного до гніву і повного ласки та правди» (пор. Пс. 86, 15;  145, 17), «довготерпеливого і многомилостивого» (Ів. 4, 2), в Ісусі Христі явив усю повноту своєї любові і свого милосердя до впалої людини. Ісус відкриває нам обличчя милосердного Отця, коли розповідає притчі про милосердного самарянина, про загублену вівцю чи про блудного сина. Але ще більше дає відчути Боже милосердя своїми спасенними діями стосовно грішної та знедоленої людини. Він прощає грішникам, не засуджуючи і не відкидаючи нікого; виявляє милосердя до вбогої вдови, нещасного батька та начальника синагоги, рятуючи їхніх дітей від опанування дияволом і від смерті; кличе до себе всіх втомлених та обтяжених, обіцяючи їм спокій, безпеку і блаженство біля свого Серця (пор. Мт. 11, 28). Приносячи себе в жертву за грішний людський рід, Ісус Христос простягає руки до своїх розпинателів, до кожного з нас, пропонуючи своє милосердя, виливаючи його зі свого пробитого боку. На Голгофі Боже милосердя тріумфує над людською злобою і ненавистю, і саме з цього місця воно починає свій тріумфальний похід дорогами людської історії, притягаючи до Божественного Серця мільйони людських душ, щоб збулися пророчі слова самого Господа Ісуса: «Я ж коли від землі буду піднесений, усіх притягну до себе» (Ів. 12, 32).

7 день ( Міцна і щаслива родина-основа суспільства )

“ Родина – це Божа установа. На її основі лежить добро Церкви і дер­жави.

Християнська Родина та Рідна Українська Школа – писав Сліпий у “Заповіті” – це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь! Отож, заповідаю вам: відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні й у всіх країнах поселення нашого Українського народу!… Полюбіть науку, плекайте і збагачуйте її своєю працею та своїм знанням, будьте її служителями! Споруджуйте храми науки, вогнища духовної сили Церкви та Народу, пам’ятаючи, що немислиме повне життя Церкви і Народу без рідної науки. Наука – це їхнє дихання життя!”

Із Молитовник Патріарха Йосифа Сліпого

8 день (Родина-дім милосердя)

Господи Ісусе Христе,
Ти навчав нас бути милосердними, як Небесний Отець,
Ти сказав нам, що той, хто бачить Тебе, бачить Його.
Покажи нам Своє обличчя і будемо спасенні.

Твій погляд, наповнений любов’ю, визволив Закхея та Матея від рабства грошей;
блудницю та Марію Магдалину – від того, щоб шукати щастя лише у створінні;
спонукав Петра плакати після зради,
та запевнив рай розкаяному розбійникові.

Вчини, щоби кожен з нас вислухав, немов звернене до нього, слово, яке Ти сказав самарянці:
Як би ти пізнала дар Божий!

Ти – видиме обличчя невидимого Отця,
Бога, Який виявляє Свою всемогутність, насамперед, у прощенні й милосерді:
вчини, щоб Церква стала у світі видимим обличчям Тебе, свого Господа, воскреслого у славі.

Ти бажав, щоб Твої служителі також були зодягнені у слабкість,
щоб відчувати справедливе співчуття до тих, які перебувають у незнанні або помиляються:
вчини, щоб кожен, хто приступає до одного з них, відчув, що Бог його чекає, любить та прощає.

Пошли Твого Святого Духа та посвяти всіх нас Його помазанням,
щоб Ювілей Милосердя став роком Господньої благодаті,
а Твоя Церква з оновленим ентузіазмом могла нести бідним добру новину,
звіщати ув’язненим та пригнобленим свободу,
а сліпим повертати зір.

Просимо цього за заступництвом Марії, Матері Милосердя,
у Тебе, що живеш і царюєш з Отцем і Святим Духом на віки вічні.
Амінь.

Молитва Папи Франциска у рік Милосердя