22 липня у с. Конюхи, Козівського деканату, на парафії УГКЦ Успіння Пресвятої Богородиці відбулося посвячення музею о. Ксенофонта Сосенка, який був парохом у селі 40 років, він же відомий етнограф, письменник, перекладач, громадський діяч, лікар і засновник місцевої «Просвіти».
Святкування розпочалося з Архиєрейської Божественної Літургії, яку очолив єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівський Теодор (Мартинюк). Спільно з ним співслужили: декан Козівський о. Роман Рокецький, адміністратор парафії о. Василь Вуйцік, сотрудник парафії о. Борис Новосад, а також священики з деканату о. Михайло Квасниця та о. Михайло Забанджала і священики вихідці з с. Конюхи: о. Василь Майка, декан Підгаєцький та о. Петро Майка.
У проповіді в часі Літургії владика Теодор наголосив на важливості вшанування пам’яті духовних наставників, а також вихованні молодшого покоління і збереженні старовинних речей. По завершенні Служби Божої владика Теодор спільно з духовенством та за присутності мирян і гостей, відслужив Панахиду на місцевому цвинтарі, де похований о. Ксенофонт Сосенко, його дружина Елеонора і їхня дочка Дарія. Відтак на будинку, де жив о. Ксенофонт було посвячено меморіальну таблицю та в цьому ж приміщенні було відкрито і посвячено музей о. Ксенофонту Сосенку.
Ініціатор і завідувач музею вчитель Йосип Мартинюк у своїй промові подякував митрополиту Василію (Семенюку) за вручену подячну грамоту і розповів присутнім про діяльність отця Ксенофонта Сосенка. Потім слово мав внук отця Сосенка п. Ігор Придаткевич. Адміністратор парафії о. Василь Вуйцік на завершення святкування подякував всім спонсорам і фундаторам, а також владиці Теодору і всім присутнім.
Як повідомляє УНІАН, правнуки Сосенка Ігор Придаткевич та Петро Сосенко передали фото з родинного архіву, різні матеріали. «Ксенофонт Сосенко зібрав чималий етнографічний архів. Після Другої світової війни, його зять Володимир Придаткевич, який був директором школи в селі Дунаїв, сховав цей архів у стелі навчального закладу. Архівні документи випадково виявили аж в 2010 році під час ремонту, зараз вони перебувають в бібліотеці академії наук імені Стефаника у Львові», – розповів Ігор Придаткевич.
Свого часу до Сосенка в Конюхи приїздили син Івана Франка Петро, Осип Маковей, художник Модест Сосенко. Як і Франко, Сосенко був поліглотом, причому володів і східними мовами: арабською, іранською, уклав великий україно-іранський словник. У своїх дослідженнях пов’язував українські релігійні обряди, звичаї, символи, назви й візерунки зі староіранськими, наводив приклади спільних назв гір, річок, предметів, які однаково звучать як українською, так і іранською мовою. Сосенко залишив після себе чимало наукових праць, найвідомішою з яких є «Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечора», видана у Львові у 1928. Знаючи 10 мов, вільно листувався з науковцями того часу. Їхні листи представлені в експозиції музею.
прес-служба архиєпархії
повідомив о. Василь Вуйцік
