8 лютого у Бережанах відбулася ІІІ передсоборова зустрічі Козівського округу у рамках приготування Собору Тернопільсько-Зборівської архиєпархії на тему «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ». Священики та миряни Козівського, Козлівського та Бережанських (північного і південного) деканатів на чолі з єпископом-помічником Тернопільсько-Зборівським Теодором Мартинюком та головою округу о. Романом Гуком заслухали доповіді, дискутували та напрацювали пропозиції для архиєпархіального Собору.
Владика Теодор ознайомив присутніх з важливістю скликання Патріаршого Собору, його роль і завдання для цілої Церкви, порівняв статистичні дані про людей, які емігрували. Відтак, о.-доктор Віталій Козак представив послідовність підготовки Архиєпархіального Собору, розкрив його тему.
Доповідачі:
– о. Василь Баглей, «Душпастирські виклики пов’язані з міграційними процесами в Україні»;
– о. Василь Солонина, «Душпастирське служіння для емігрантів у Німеччині»;
– о. Андрій Процик, «Проблема української сім’ї в міграційних процесах».
Отець Василь Солонина зауважив, що часто емігранти привозять з собою інші традиції та чужу культури до своєї рідної домівки, що викликає, як позитивні так і негативні наслідки. Порушив тему гендерної політики. Отець Василь підкреслив, що заробітчан, які повертаються додому часто зустрічаються з проблемою «непотрібності» у свої сім’ї чи родині. Власне священик повинен допомогти їм подолати дану проблему. Доповідач висвітлив тему конкордату у Німеччині та запропонував створити церковний фонд для рівномірного фінансового забезпечення парафій та його служителів.
Отець Андрій Процик наголосив, що еміграція призводить до зубожіння нації. Саме сім’я має бути середовищем для виховання дітей. Навів цитати з книги Буття про завдання і роль сім’ї. Еміграція має негативні якості, зокрема розпад сімей та соціальне сирітство. Праця закордоном призводить до того, що один з батьків виконує свої обов’язки за двох і це негативно вливає на виховання дітей.
Після доповідей владика Теодор підкреслив, що УГКЦ всесторонньо дбає про людей, які працюють за кордоном чи виїхали на еміграцію. Наші священики з благословення своїх єпископів поїхали у різні куточки світу для служіння українцям-емігрантам. Окрім душпастирської праці священики часто допомагають людям вирішувати важкі життєві питання пов’язані з працевлаштуванням чи помешканням, а часто парафії навіть ставали тимчасовим місцем нічлігу для заробітчан, які прибули в чужу країну. Греко-католицькі священики часто простягають руку допомоги у найважчих життєвих ситуаціях, зокрема наші парафії нераз допомагали у перевезенні тіл померлих на батьківщину. Завданням і обов’язком кожного священика в Україні є надавати інформацію про наші парафії в еміграції чи на поселеннях тим, хто виїжджає за кордон.