14 лютого на парафії Непорочного Зачаття Діви Марії с. Буцнів відбулися святкування 160-ї річниці від дня народження о.-крилошанина Ізидора Глинського (1860-1931). Святкування розпочались із поминальної Святої Літургії та Панахиди на могилі о. Ізидора, яку очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк у співслужінні о. Віталія Козака, декана Тернопільського, о. Івана Зозулі, декана Великоберезовицького, та священиків Великоберезовицького деканату.
Після молитви в Будинку культури розпочалась науково-практична конференція на тему: «Ізидор Глинський – парох, громадський діяч, етнограф». Першим слово привітання мав честь виголосити о. Віталій Козак, доктор церковної історії та синкел з питань стратегії розвитку Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ, який підкреслив важливий вклад греко-католицького духовенства у становленні української державності. Опісля до слова було запрошено пана Михайла Андрейчина, доктора медичних наук, професора, академіка, дійсного члена Наукового товариства імені Шевченка, голову Тернопільського обласного осередку Наукового товариства ім. Шевченка, який відзначив о. Ізидора Глинського не лише як дійсного члена НТШ, але як одного із його співзасновників. Привітальним словом до присутніх звернувся також Голова Тернопільської районної ради пан Андрій Галайко, який особливу увагу звернув на соціально-економічний вклад о. Глинського у розвиток Тернопільського краю.
Після слів привітання розпочалося представлення наукових доповідей. Перших дві доповіді на тему “Перша світова війна у світлі документів і кореспонденції о. Ісидора глинського” та “Роль матері й дружини в житті о. Ісидора Глинського” представила пані Наталія Колб, кандидат історичних наук, співробітниця Інституту українознавства імені І. Крип’якевича Національної Академії Наук України (м. Львів). У свої доповіді під назвою “Правдивий жемчуг у скромній оправі” кандидат мистецтвознавства та доцент Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка пані Уляна Граб представила постать о. Ізидора Глинського в дзеркалі його епістолярію. Натомість, доктор мистецтвознавства та професор Тернопільського національного університету імені В. Гнатюка пан Олег Смоляк, відзначив вклад о. Глинського у становленні аматорського театрального гуртка в с. Буцнів. Відомий краєзнавець та заслужений журналіст України, та до слова дослідник життя о. Ізидора Глинського, пан Богдан Новосядлий у своїй промові пароха Буцневи представив як невтомного подвижника Галичини. Останню доповідь, що стосувалася галицької еміграції ХІХ-ХХ століття в листах о. Ізидора Глинського, виголосив викладач Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосипа Сліпого та настоятель парафії села Буцнів о. Євгеній Кобильник. Вкінці слова подяки усім учасникам висловила пані Марія Мац, голова Буцнівської сільської ради.
Наступного дня, 15 лютого, на свято Стрітення Господнього, перед пам’ятним барельєфом о. Ізидора Глинського зійшлося три громади аби помолитися Панахиду за душу Великого Пароха Буцневи. Богослужіння разом із своїми парафіянами провели о. Євгеній Кобильник, адміністратор парафії Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії УГКЦ с. Буцнів, о. Петро Глібчук, парох парафії Перенесення мощей святого Миколая УГКЦ с. Серединки та о. Олег Гах, настоятель громади святих верховних апостолів Петра й Павла ПЦУ с. Буцнів. Після поминальної молитви усі разом заспівали духовний гімн нашого народу “Боже Великий Єдиний”.
Завершальною подією святкування ювілею 16 лютого стала урочиста академія присвячена 160-й річниці від дня народження о. Ізидора Глинського, яку провели в місцевому Будинку культури, колись Будинку “Просвіти”, фундатором та будівничим якої був сам о. Глинський. Вечір пам’яті творчо підготовили директор Будинку культури с. Буцнів пан Михайло Юречко та молодий художній керівник пан Роман Коломієць за участі заслуженого артиста України Василя Хлистуна та місцевого театрального аматорського колективу.
прес-служба архиєпархії
повідомив о. Євген Кобильник
ДОВІДКА:
ІЗИДОР ГЛИНСЬКИЙ (1860-1931) – ПАРОХ, ГРОМАДСЬКИЙ ДІЯЧ, ЕТНОГРАФ
Отець Ізидор Глинський (16.02.1860-30.06.1931) – відомий галицький громадський діяч, дійсний член всесвітньої української академічної організації Наукового товариства імені Шевченка, священник Української греко-католицької Церкви, довголітній парох с. Буцнів, крилошанин (канонік) Львівської митрополичої капітули, почесний радник митрополичої консисторії та еміграційний референт митрополита Андрея Шептицького, Микулинецький та Тернопільський декан. Отець Глинський є відомим завдяки свої немалій епістолярній спадщині, що сьогодні зберігається у відділі рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника і охоплює близько десять тисяч аркушів . Ще однією віхою його життя є близькі відносини з багатьма відомими галицькими вченими, мистцями, громадськими діячами і письменниками Олександром Барвінським і його родиною, Володимиром Шухевичем, Костем Паньківським, Кирилом Студинським, Іларіоном Свєнціцьким, Іваном Пулюєм, Ярославом Пастернаком, Іваном Левицьким, Богданом Янушем, Корнилом Устияновичем, Йосипом Білинським, Осипом та Ольгою Маковеями та ін.
Хронологічні віхи життя отця Ізидора Глинського
16 лютого 1860 р. – народився Ізидор Глинський в с. Чернелів Руський (тепер Тернопільського району Тернопільської області) у родині священика. Батько Кипріян Глинський був парохом у цьому селі, мати Юлія з роду Білинських, донька пароха з села Козівки, рідна сестра Домініки Барвінської.
З 1870 по 1877 рр. навчався у Тернопільській гімназії.
1871 р – помер батько Ізидора о. Кипріян Глинський у віці 48 років.
1877-1881 рр. – навчається в Львівському університеті на теологічному факультеті.
1883 р. – одружується з Євгенією Залуцькою, після чого отримує священичі свячення та призначення приватного сотрудника душпастиря в с. Кошляки (тепер село Підволочиського району Тернопільської обл.) Збаразького деканату, а через деякий час – на таку ж посаду у с. Ілавче (тепер Теребовлянського району Тернопільської обл.)
12 лютого 1887 р. – прибув до Буцнева, як приватний сотрудник.
10 січня 1888 р. – грамотою від митрополита Сильвестра Сембратовича був призначений парохом цього села.
1888 р. – п’ять років після шлюбу померла від туберкульозу його дружина Євгенія (з роду Залуцьких).
1888-1899 рр. – Листування з Корнилом Устияновичем (1839-1903), зокрема в 1896 році митець розписує парафіяльну церкву в Буцневі.
В 1891 р. помирає чотирирічна донечка Галюся. Після смерті дружини і дочки пережити горе допомагали його мати Юлія та Настя Кузів, дочкою якої Марією ( згодом дружиною о. Степана Вонса, пароха с. Ігровиця) Глинський опікувався аж до своєї смерті.
1891-1893 рр. – о. Глинський допомагає чеському етнографу Франтішеку Ржегоржу (1857-1899) збирати матеріали про культуру, побут, вірування, звичаї та фольклор українців.
з 21 травня 1893 р. за рекомендації Олександра Барвінського, який був головою Наукового товариства ім. Шевченка, стає дійсним членом НТШ.
17 грудня 1895 р. – створено Товариство тверезості, яке діяло зі згоди і благословення Галицького митрополита Сильвестра кардинала Сембратовича.
Восени 1895 року у Римі відбулися ювілейні урочистості з нагоди 300-ліття Берестейської унії, і в числі української делегації на чолі з митрополитом Сильвестром кардиналом Сембратовичем, разом з О. Барвінським та А. Вахнянином Італію відвідав і о. Ізидор Глинський.
1896 р. – засновує “Просвіту”, для якої з часом будує будинок біля своєї плебанії, в якому також була молочарня та виготовлялось масло, яке завдяки старанням та невтомній праці о. Ізидора вдалося протягом довгого часу експортувати по багатьох готелях тодішньої Австро-Угорської імперії, сьогодні будинок «Просвіти» використовується як сільський Будинок культури.
за 1901 р в анкеті. о. І. Глинський зазначав, що був членом товариств: св. Ап. Павла, св. Петра, Просвіта, Руське педагогічне товариство, Наукове товариство ім. Шевченка, Народна Рада у Львові, Подільська Рада в Тернополі, Народна Торгівля, Спілки “Труд”, Руська реміснича бурса у Львові, Бурса в Тернополі, Червоний хрест, Видавнича спілка у Львові, повітове кредитне товариство в Тернополі, Бесіда в Тернополі, Просвіта в Буцневі
В 1906 р. стає деканом Микулинецького деканату Львівської архієпархії й отримав крилошанські відзнаки, а за кілька років став ще й почесним радником митрополичої консисторії й еміграційним референтом.
з 1915 по 1917 роки – В період Першої світової війни перебував у Бережанах у примусовій евакуації, де виконував свої душпастирські обов’язки.
9 січня 1918 р. – мати о.Ізидора Юлія Глинська відійшла у вічність в Буцневі на 84-му році життя, так і не дочекавшись закінчення війни. Син поховав її в своєму гробівці.
30 червня 1931 року – Помер у Буцневі, де похований у родинному гробівці на місцевому цвинтарі. В цьому ж гробівці поховані мати, дружина дочка священника та родич Глинського о.Микола Михалкевич ( відомий бджоляр, автор книги «Пасіка», парох Чернелева-Руського, що доживав свої старечі роки в Буцневі).
