У зв’язку із дискусіями навколо покарання колишнього ієромонаха Антонія-Григорія Планчака вважаємо за потрібне подати наступну інформацію. У травні 2017 р. ієромонах Антоній-Григорій і ще вісім монахів самовільно покинули монастир. Він отримав два письмові канонічні попередження, маючи повну свободу себе обороняти. Однак ієрм. Антоній-Григорій не змінив своєї поведінки. Тому у 2018 р. він був видалений з монашого стану. Це видалення було затверджене самим Папою Римським і не підлягає жодному оскарженню. Окрім того, від 2017 р. відносно нього провадився карний процес. На першому ступені суду його провадила колегія у складі трьох суддів Трибуналу Тернопільсько-Зборівської митрополії. Для забезпечення об’єктивності суду колегія складалася із суддів, що походили з різних єпархій, один суддя був навіть з-за кордону і не з УГКЦ. 13 червня 2019 р. колегія суддів винесла покарання – позбавлення клирицького (духовного) стану. 6 серпня 2019 р. ієрм. Антоній-Григорій подав апеляцію до Трибуналу Верховного Архиєпископа УГКЦ, де знову колегія у складі трьох суддів розглядала його справу. Щойно 16 березня 2021 р. було винесено остаточний вирок, яким затверджено вирок на першому ступені суду. Протягом цього довгого часу о. Антоній-Григорій мав всі можливості захищатися, в тому числі він скористався правом апеляції.
Неправильно трактуючи церковні канони, дехто ставить під сумнів процес виконання вироку від 26 березня 2021 року. Хочемо запевнити тих, хто сумнівається, що процес виконання вироку був здійснений з дотриманням усіх норм права, а саме після двох однозгідних вироків голова колегії суддів Трибуналу Верховного Архиєпископа видав декрет, яким вказував, що Архиєпископ і Митрополит Тернопільсько-Зборівський може наказати виконання вироку. Як остаточний вирок, так і виконавчий декрет судді були вручені колишньому ієромонаху Антонію-Григорію Планчаку. Згідно із церковними законами Єпархіальний Єпископ одразу після цього видає декрет, яким наказує, щоб вирок був виконаний, тобто з того моменту обвинуваченого зобов’язує покарання. Таким чином на даний час Романа Планчака зобов’язує накладена кара. Натомість церковні закони надають йому право у відповідний спосіб оскаржувати ці рішення. Як відомо, він також використовує це право.
Церковне покарання не має на меті засудити людину, а є знаком, який закликає до переміни поведінки і навернення до Бога. З глибоким смутком хочемо заявити, що протягом цього тривалого часу о. Антоній-Григорій не прийняв упімнень і рішень жодної церковної влади. Незважаючи на те, що він є позбавлений монашого стану, він продовжує називати себе «ігумен-намісник Антоній-Григорій». Не маючи права священнодіяти, він це робив. З огляду на «Заяву Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо «об’явлень» с. Марії Баран, які поширює о. Антоній Григорій Планчак», він подав членів Синоду до цивільного суду.
Тому застерігаємо вірних, щоб у духовних питаннях не зверталися до Романа Планчака, канонічний стан якого тепер прирівнюється до мирянина. Якщо бажаємо йому добра, молімся за нього!
пресслужба Тернопільсько-Зборівської архиєпархії
