23 січня архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк відвідав парафію святого Івана Хрестителя с. Доброполе, Бучацької єпархії УГКЦ. Відбулася Архиєрейська Божественна Літургія за участю пароха о. Олега Шумелди, о.-декан Олега Гронського (церква Покрови м. Бучач), о. Ігоря Вовка та о. Ярослава Геля. Парох з парафіянами зустріли митрополита на порозі храму з теплими словами та висловили вдячності за його духовну працю і провід їхньої громади в часи підпілля.
У проповіді кир Василій сказав таке: «Ще до приходу Ісуса Христа, більше як 1200 років тому, над річкою Йордан стояв багатотисячний натовп Мойсеєвого народу. Вони вже попрощалися зі своїм вождем Мойсеєм, пророком, який провадив їх 40 років по пустині. Бог так зарядив, що вони навіть не знали його могили. До Йордану їх підвів наступник Мойсея 85-тирічний Ісус Навин. Після 40-карічної мандрівки пустинею, ця обіцяна земля здавалася суцільним щедрим оазисом, що тече молоком і медом, але її населяли жорстокі і сильні народи Ханаану. Ізраїльський народ, ведений Авраамом, а вкінці Ісусом Навином, йшов до обіцяної землі, яку ще Господь обіцяв його предкам.
Коли священики, несучи Ковчег, занурювали ноги в її воду, вода зупинялася. Як читаємо в псалмі 113: «Море побачило і побігло, Йордан повернувся назад». Увесь народ перейшов Йордан по сухому, як колись перейшов Червоне море. І от знову над Йорданом більше як 1200 років тому з’являється Іван Хреститель – великий пророк, який своєю праведністю перевищував всіх людей, бо сам Ісус Христос сказав, що немає чоловіка, що народився від жінки, більшого, ніж Іван Хреститель.
Над Йорданом, над пустинею звучать слова: «Покайтеся, бо наближається Царство Боже». Той голос вопіющого у пустині, який закликав до покаяння ізраїльський народ, який хрестив і люди каялись і навертались до Бога, того голос вопіющого в пустині і сьогодні звучить і закликає по всьому світі через уста священиків, через голос нашої совісті, через читання Святого Письма і релігійних книжок: «Покайтеся, бо наблизилося Царство Боже».
Насамкінець високопреосвященний Василій додав: «Свято Богоявлення – одне з найбільших свят. Спаситель світу – безгрішний, приймає Хрещення як звичайний грішний чоловік. Бог дається хреститися сотворінню. Дорогі брати і сестри. Коли нас хрестили, то й в нас в тій хвилині Господь Бог сказав: “То син мій улюблений, то донька моя улюблена, відкуплені кров’ю сина мого, освячені ласкою Духа Святого, сотворені мною для вічного блаженства, щастя”.
Застановімся і спитаймо себе, чи сьогодні ми є дітьми Божими, чи ми є в ласці Божій. А як часом ми втрачаємо ту ласку Божу, то біжім до тої купелі жалю – до Тайни Покаяння. Пам’ятаймо про милосердя Боже і не забуваймо ніколи про свою душу, бо ту душу лиш одну маємо… Стараймося ту білу одежу, ту ласку Божу, яку ми одержали при Хрещенні берегти цінувати. Щоб тоді, коли ми помремо, ми почули той голос Божий: Це син мій улюблений. Це доня моя улюблена».
По закінченні семінаристи Тернопільської духовної семінарії звеселили всіх різдвяною колядою. Митрополит окропив всіх присутніх свяченого водою та подякував тим людям, які в часи підпілля, ризикуючи своїм життям, допомагали йому в служінні.
{gallery}stories/2022/01/dob{/gallery}
пресслужба архиєпархії
