8 січня у монастирі святого Йосифа у Брюховичах біля Львова відзначили храмове свято. Урочисту архиєрейську Службу Божу очолив владика Теодор Мартинюк, єпископ-помічник Тернопільсько-Зборівської архиєпархії.
У проповіді владика зазначив, що під час війни перед людьми часто постає питання: де Бог перебуває, коли ми страждаємо? У день, коли святкуємо Собор Пресвятої Богородиці і святого Йосифа та інші свята, відкриваємо, що шлях до Ісуса пролягає через Марію та Йосифа. В уривку святого Євангелія часто чуємо слова «вставай, ходи». Можливо, на шляху святий Йосиф часто ставив собі питання, як зможе виконати Боже слово? Але ані труднощі, ані небезпеки, ані невпевненість їх не зупиняли. Подібно і ми перебуваємо на своєму життєвому шляху посеред невпевненості, небезпек і труднощів, але з нами перебуває Господь, подібно як і з Марією та Йосифом перебував на шляху. Тому люди повинні ставити перед собою питання, наскільки вони пам’ятають про Божу присутність, щоб її постійно оновляти і так з Господом долати всі життєві перепони.
{youtube}7XffSCHr0SE{/youtube}
Службу Божу із владикою співслужили отці Йоан Школик, ЧСВВ, протоігумен Провінції Найсвятішого Спасителя, Франциск Онисько, ЧСВВ, протоігумен Провінції святого Миколая, Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, ігумен монастиря святого Йосифа та ректор ВІФБС, Веніямин Чернега, ЧСВВ, Провінційний вікарій та настоятель львівського монастиря святого Онуфрія, Йосиф Кралька, ЧСВВ, провінційних радник та ігумен дрогобицького монастиря святих Петра і Павла, Михайло Лучків, ЧСВВ, парох церкви святого Андрія у Львові та численне духовенство.
Наприкінці літургії владика Теодор привітав отців і братів із святом покровителя монастиря у Брюховичах і побажав, щоб Боже благословення перебувало в цьому і в кожному монастирі, особливо у тих обителях, які у прифронтовій зоні і цього року ще не можуть вільно відзначати свята. Сьогодні війна проти українського народу теж є війною і проти Української Греко-Католицької Церкви, бо багато священників були переслідувані і постраждали під окупацією. Теж владика привітав сестер Василіянок, іменинників та всіх присутніх.
Із подячним словом звернувся Ректор ВІФБС та ігумен монастиря святого Йосифа о. Пантелеймон Трофімов, ЧСВВ, який подякував владиці Теодору за молитву і слово та побажав Божої мудрості та благодаті. О. Протоігумен Йоан Школик, ЧСВВ згадав про час окупації монастиря у Херсоні, який місцеві отці передали під опіку святого Йосифа і вірять, що саме завдяки цьому він залишився неушкодженим.
Хор ченців монастиря, студентів Василіянського інституту, який діє в монастирі святого Йосифа, підготував концерт різдвяних колядок. Завдяки майстерності виконавців та диригента хору Степана Дольного вірні змогли досвідчити радість Христового Різдва. Опісля на подвір’ї храму були освячені барельєфні композиції зупинок Хресної дороги, встановлених зовні на стінах монастирського храму. О. Ігумен у молитві щиро подякував автору проєкту, львівському скульптору Миколі Посікірі, який, на жаль, відійшов у вічне життя, тому визнання і вдячність передав родині скульптора – дружині Людмилі та доньці Наталії. До здійснення проєкту долучився скульптор Ігор Данилевич, який повністю довершив цей задум. Потім на подвір’ї монастиря відбулось освячення нової статуї святого Йосифа авторства скульптора Степана Зубрицького, а з архітектурну складову даних проєктів виконав архітектор Михайло Федик. Разом із подякою для всіх митців також склали вдячність отцю Михайлу Лучківу, ЧСВВ, який був куратором будівництва храму з боку Василіянського чину, а також спричинився до залучення доброчинців, які своїми внесками уможливили постання церкви та її оздоблення.
Монастир святого Йосифа є осідком для Василіянського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського, який готує василіянських та інших ченців до священства, є реколекційним центром, а на сьогодні став прихистком майже півтори сотні біженців із фронтової зони України.
{youtube}qLQ0WNw8YMU{/youtube}
{gallery}stories/2023/01/vas{/gallery}
