2 липня архиєпикоп і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк освятив престіл на парафії св. Юди Тадея селища Велика Березовиця (Тернопільський район). У ході душпастирського візиту архирей очолив Божественну Літургію, під час якої нагородив настоятеля храму о. Богдана Заблоцького хрестом з прикрасами. Відтак відбувся чин водосвяття і духовний концерт від братів-семінаристів.
У своїй проповіді кир Василій говорив про всіх святих українського народу, пам’ять яких вшановувалася у цей день, четверту неділю після Зіслання Святого Духа: «У цей день задзвонять дзвони по всіх наших храмах на українській землі та скрізь по світі, де історична доля розсіяла наших людей на чужині, скликаючи вірних, щоб спільною молитвою звеличили святих синів і дочок “в землі українській просіявших». Заради наших праведників Бог не один раз пощадив і нашу українську землю і наш народ.
Поміч наших святих для народу – велика. Вони принесли віру в Україну, як Ольга і Володимир. Вони зберегли віру в народі та виховували в ній, як печерські монахи чи митрополит Андрій. Вони віддали своє життя за віру й друзів своїх, як св. Йосафат і всі ті безіменні святі, які в обороні віри і Церкви в останніх століттях над Дніпром і над Дністром стали «горами трупів і дали ріки крові», як про це говорить Блаженніший Патріарх Йосиф. На землі вони вчили нас, у небі вони за нас моляться. І бідний був би народ, коли 6 не мав заступників у небі. Наші Святі – то дар Божий для нашого добра і спасення.
Наших святих ми повинні шанувати і їхньою святістю радіти, бо вони стараються про наше добро і спасення. Святий апостол Павло каже так про себе: «Я сам стараюся догодити всім у всьому, не шукаючи для себе користі, але для багатьох, щоб спаслися. Будьте моїми послідовниками, як і я – Христа» (I Кор. 2, 33). Коли 6 ми спитали наших святих, чого б вони хотіли-бажали від нас, вони би нам відповіли, як св. Павло: «Наслідуйте Христа, як ми Його наслідували!» Тож перебуваймо у любові бога-Отця, щоб ми любили один одного, як Христос полюбив нас; щоб ми любили свій народ, як Христос, що плакав над Своїм Єрусалимом; щоб ми творили добро один одному, а нашу любов щоб готові були чинити згідно слів Христа: «Більшої від цієї любові ніхто не має, як та, коли хто кладе життя своє за друзів» (Ів. 15, 13).
Насамкінець архиєрей наголосив: «Ми часто думаємо, що для, того щоб бути святими, потрібно мати якесь особливе покликання від Господа, чи мати якийсь надприродний дар. Часто вважаємо що, святість – це щось для нас недосяжне, щось, що перевищує наші сили. Але це не так, дорогі у Христі. Бог всіх, без винятку, кличе до святості. Господь залишив нам у Церкві усі засоби для нашого освячення».
пресслужба архиєпархії
