У Марійському духовному центрі Зарваниця відбувається Міжнародна наукова конференція УГКЦ “Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України”. Приурочили її 250-й річниці з дня коронації ікони Почаївської Богородиці. Науковці з різних міст України пів року досліджували історію Почаївського монастиря. Про це розповів митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк.
За його словами, всього зібралися 35 науковців і священнослужителів. Вони розповідали про результати своїх досліджень про Почаївський монастир. Відкрили Міжнародну конференцію спільною молитвою. “Це наше наукове зібрання має на меті відкрити цілий маловивчений пласт історії Почаївської святині у 18 столітті”, — сказав митрополит Василій.
{youtube}tE6aGHTU-p0{/youtube}
Першим своє дослідження представив співробітник Інституту історії Церкви Українського католицького університету Володимир Мороз. Науковець каже, зараз важливо спростовувати міфи Росії щодо Почаївської лаври.
“Часом найбільшого розквіту Почаївського монастиря став саме унійний — тоді почався культ Богородиці та книгодрукування. Почаївський монастир був створений у 1597 році. Ми знаємо, що Почаїв – це лавра. Російська церква казала: “ми надали статус лаври”. Насправді ні. Як лавра цей монастир фігурує уже в греко-католицький унійний період і щонайменше з 1761 року Почаїв — це лавра. Те, що кажуть, ми надали статус лаври в 1830 — це теж елемент гібридної війни, неправди”.
На запитання, як історик бачить майбутнє Почаївської лаври та кому мають передати святиню, Володимир Мороз відповів так: “Як історик, я би говорив про інклюзивну пропозицію, яку пропонує УГКЦ. Думаю, що це стратегічно вигідно для всіх. Тобто, щоб у Почаєві могли служити ті конфесії, які були причетні до виникнення, становлення і розвитку святині”.
Старший науковий співробітник Інституту літератури імені Тараса Шевченка Роман Кисельов каже, в 1734 році в Почаєві василіани почали друкувати книги, серед них були й видання українською мовою.
“У період 18 століття там було надруковано близько 400 видань різними мовами. Найбільше кириличних друків, церковнослов’янською переважно, але також українською, латинською та польською. Внесок Почаївсько-Успенського монастиря в розвиток української культури і її підтримку в той час був дуже вагомим, оскільки на територіях, які були підконтрольні Російській імперії, друкарні, які в той час були видавництвами, перетворилися на друкарні в сучасному розумінні. Вони мали право в Києво-Печерській лаврі і в Чернігові після 1720 років лише передруковувати літера в літеру те, що надруковане в Росії. Будь-якої видавничої ініціативи вони були позбавлені. В той час як у Почаєві василіани реагували на потреби громади і друкували українською мовою”. Під час конференції також діє виставка документів з Почаївської лаври та монастиря. Директор Державного архіву Тернопільської області Федір Полянський каже, в архіві є понад 8 тисяч документів про лавру — починаючи з 16 століття до 1939 року. На конференцію привезли 13 із них.
“Гордістю архівістів і тернопільських краєзнавців є те, що маємо дозвіл Тарасу Шевченку змальовувати краєвиди Почаївської лаври. Цей дозвіл був наданий Волинською духовною консисторією. Це невелика справа на трьох аркушах. Одна з найцінніших, яка тут буде експонуватися поряд з дозволом Шевченку — це “Книга книг”. Це опис подій, починаючи з 1557 року. Довго цю книгу вважали втраченою”, — розповів Федір Полянський.
Конференцію приурочили 250-річчю коронації Почаївської ікони. Ця подія відбулася 8 вересня 1773 року, каже аспірантка Українського католицького університету Наталія Федишин.
“Для сучасних людей Почаївська Богородиця більше асоціюється з тим російським періодом окупації Почаївського монастиря. Все-таки історія ікони не замовчувалася, але була ніби присвоєна російською церквою як російська ікона. З новими дослідженнями ми можемо чітко казати, що це українська ікона, це українська традиція і ми мусимо її повертати собі”.
До наукової конференції готувалися пів року, каже синкел Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ отець Віталій Козак. За його словами, долучилися 35 науковців з українських міст і Польщі. Усі вони написали наукові статті, які після завершення конференції видадуть у збірнику.
“Унікальність збірника буде полягати в тому, що у ньому можна буде прочитати про найновіші дослідження, присвячені темі Почаєва. Це дослідження провідних фахівців з України та інших держав. Також будуть опубліковані всі важливі документи, які засвідчують історію Почаївського монастиря. Ці документи вперше опублікують сучасною українською мовою”.
{gallery}stories/2023/09/kf{/gallery}
повідомили Ірина Терлюк, Дана Савицька
