…або АБО ЯК БОЖЕ СЛОВО ЗМІНЮЄ ЛЮДСЬКІ СЕРЦЯ
Хто тільки слухає Слово Боже, та не виконує його, той подібний до людини, яка дивиться на своє відображення в дзеркалі. Вона пильно дивиться на себе, а як відійде, тієї ж миті забуде, як виглядає. Досконалий Закон Божий несе свободу людям. І той, хто уважно вивчає його й живе згідно з ним, хто втілює його в своє життя, а не просто, вислухавши, забуває, той неодмінно отримає благословення Боже (Як 1,23-25)
ДУХОВНА ІНСТРУКЦІЯ
Купляючи якісь побутові прилади, будь-яку техніку чи навіть ліки, ми читаємо інструкції щодо користування ними. Для водіїв на дорогах встановлені спеціальні знаки, що зобов’язують ретельно дотримуватися правил дорожнього руху, щоб уникнути транспортних пригод, або ж відповідні вказівники, за якими зможемо орієнтуватися, чи їдемо в правильному напрямку.
А тепер спробуймо перевести свої міркування на «духовні рейки» і задуматися над призначенням Божого Слова, яке промовляє до людей зі сторінок Святого Письма, зокрема з книг як Старого, так і Нового Завітів. З’ясуймо, чи ця свята книга не є тією ж інструкцією для кожного християнина, тими дорожніми знаками, які спонукають нас дотримуватися певних правил на шляху до Неба. Тим Божим вказівником, що допоможе нам знайти свою тиху пристань, якою є Царство Небесне. Своєрідним навігатором, котрий допоможе нам жити за вченням Христа.
Очевидно, не помилюся, коли скажу, що сьогодні, на жаль, знайдеться не так багато людей, у тому числі й практикуючих християн, які регулярно читають і роздумують над змістом Святого Письма. Коли запитуєш у декого з них, чи ви маєте вдома Біблію, то здебільшого відповідають позитивно, однак щодо того, чи читають вони це Боже послання, то відповіді бувають неоднозначними. Гадаю, що для вас не буде великим відкриттям переконлива думка про те, що ми повинні постійно контактувати з Богом, Який створив нас, покликав у це земне життя. І чим більше ми контактуємо зі своїм Творцем, тим краще захищені Ним, не кажучи вже про те, що завдяки такому єднанню ми стаємо мудрішими, стриманішими, морально стійкими, тобто менше впадаємо в гріхи. А тепер скажіть, будь ласка, за допомогою чого ми зможемо тісно єднатися з Господом? Звичайно, за допомогою молитви, Святої Літургії, особливо Пресвятої Євхаристії, приймаючи Святе Тіло і Кров Господа нашого Ісуса Христа, інших Святих Таїнств.
БІБЛІЯ ЄДНАЄ З БОГОМ
Варто замислитися, хіба читання Святого Письма, роздумування над ним не сприяють цьому божественному єднанню? Біблія – це своєрідний місток між людиною і Богом, що веде до глибшого пізнання самого Господа та Його задумів щодо всього людства. Про це дуже переконливо пише святий Єронім: «Незнання Святого Письма є незнанням Христа. Християнин, який не живиться Писанням, – не живе».
Фахівці з дослідження Святого Письма вважають, що треба навчитися перебувати при Слові, яке, на перший погляд, може видаватися важким, викликати занепокоєння чи бути незрозумілим у цей момент, однак потрібно молитися, щоб Господь Святим Духом просвітив нас. Зрештою, саме про це говорить Христос до апостола Петра: «Те, що Я роблю, ти під цю пору не відаєш, зрозумієш потім» (Ів 13, 7). Отож, маємо бути терпеливими і смиренними, бо нам тільки здається, що Боже Слово мовчить. Ні, воно промовляє до нас, діє у нашому єстві.
ДИВИТИСЯ. СЛУХАТИ. ЗМІНЮВАТИСЯ
Для кожного, хто читає і слухає Слово Боже, найголовнішим є те, чи ми виконуємо все, що написано у ньому, до чого нас зобов’язує Господь. Ми повинні усвідомити, що важливою умовою читання і слухання Святого Письма є зміна нашого способу життя, мислення, мовлення, взаємин з рідними та близькими, а все це разом наближає нас до Неба. Один із відомих святителів минулого говорив: «Не задовольняйся лише читанням Євангелія, старайся виконати Божі заповіді, читай його вчинками. Це – Книга життя, і читати її потрібно життям». Ефективність Слова залежить не лише від нього, не лише від проповіді священника (хоч і це дуже важливо!), а від готовності та здатності слухача почути, сприйняти та втілити у своє життя це Слово.
Якось до одного племені приїхав місіонер і при зустрічі з місцевим чоловіком, який не ходив на його проповіді, запитав: «Чи ви колись чули про Христове вчення?» «Чути – не чув, бо досі був атеїстом, зовсім не вірив у Бога, – відповів співрозмовник. – Але тепер я побачив на життєвому прикладі, як діє Христос». «Як саме? – запитав місіонер. Знаю одного чоловіка, який вів жахливий спосіб життя: пив, курив якесь зілля, ображав людей, не займався вихованням дітей, бив дружину, ласий був потягнути чуже. Але, слухаючи ваші проповіді про Ісуса Христа, Його Святе Євангеліє, він повністю змінився, перестав пиячити, став добрим, спокійним, почав турбуватися про сім’ю. Тепер я зрозумів, що це його навернення відбулося після того, як цей чоловік слухав і глибоко пройнявся Христовим ученням, на основі якого він вирішив стати іншою людиною. Ось тому я прийшов сьогодні послухати вашу, хоч і останню, духовну науку, щоби дізнатися про це чудодійне Слово Боже, яке має таку величезну силу, щоб повністю змінити людину».
На Літургії під час читання Святих Євангелій, апостольських послань, проповідей священників, ми чуємо Боже Слово. Однак, як сказано у притчі про Божого сіяча, добірні зерна Господнього засівання падають або край дороги, звідки диявол їх вихоплює, або на кам’янистий ґрунт твердих людських сердець, або поміж тернину й хащі світового гамору та суєти, різних житейських клопотів, гонитви за матеріальним збагаченням. Недарма Ісус, правда, уже в іншому Євангелії, говорить: «Вони дивляться і не бачать, слухають і не розуміють» (Мт 13, 13).
Завершуючи ці роздуми, прошу прочитати цей вислів Данієля Вебстера, американського політика, колишнього державного секретаря США, який теж знав про велику силу цієї Божественної Книги: «Якщо є щось достойне поваги в моїх думках і стилі, я віддаю честь моїм батькам, які з раннього дитинства навчили мене любові до Святого Писання. Якщо ми будемо дотримуватися принципів, яких навчає Біблія, наша країна буде в стані постійної благодаті. Але якщо ми й наші нащадки знехтуємо настановами та авторитетом цієї Книги, то можна сміливо говорити, що нас спіткає раптова катастрофа, яка перетворить нашу славу на глибоке безслав’я».
о. Орест ГЛУБІШ
