У Тернополі члени Спілки української молоді влаштували акцію “Доба”. Близько сорока учасників з п’яти областей зібралися у музеї політв’язнів, аби провести 24 години в казематах колишнього слідчого ізолятора КДБ у Тернополі. Так вони щороку вшановують пам’ять героїв, які загинули в боротьбі за незалежність України.
До участі у заході СУМівці запросили архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Теодора Мартинюка. Під час традиційних гутірок він спілкувався з хлопцями та дівчатами, відповідав на їхні запитання, давав поради: “Тут в стінах, які увібрали в себе біль і страждання українського народу, українських патріотів є атмосфера, в якій молоде покоління може не тільки здобувати знання і розуміння того, що є Україна, що є бути патріотом, але й відчути це. Це є дуже важливо, адже молодим особам запам’ятається на все життя цей досвід”.
Ірина Черноморець розповіла, що приїхала на акцію зі Львова: “Я в Тернополі вперше на цій акції. Я багато про неї чула і хочу також до неї долучитися і проникнутись тим. Мене цікавить сама історія. За те, що ти міг вільно говорити, вільно висловлювати свою думку, висловлювати свою проукраїнську позицію, тебе затримували”, — сказала Ірина Черноморець. Про це повідомляє “Суспільне”.
Співорганізатор заходу Ростислав Глущак розповів, що таку акцію вшанування пам’яті Героїв проводять більше двадцяти років:”Цей захід загалом присвячений Героям Крут і всім політв’язням, всім героям, які поклали свої життя за вільну Україну. Його мета цього початково задумувалася так, щоб хоч якось частково усвідомити, як людям було перебувати в стінах того колишнього слідчого ізолятора КДБ. Оце і є якраз час на роздуми, час, щоб побути з собою, зрозуміти, що було в цих стінах”.
Учасники акції розповіли, що відчули під час перебування в камерах, де колись утримували політв’язнів. “Насправді це все дуже складно переживати, відчувати. Це навіть неможливо уявити. історія циклічна, як ми знаємо. Вона постійно повторюється. І ті політв’язні, які тут сиділи, десь те саме переживають наші воїни, які потрапили в полон. Перебуваючи тут, можна хоча б наблизитися до того, що вони відчувають і ніби віддячити їм таким способом за те, що вони віддають свої життя за нашу незалежність”, — розповіла Анна Бевза.
“Відчуваю самотність, безнадійність. Шо може бути гірше, коли ти відчуваєш біль за те, що ти ніяк не можеш допомогти своїм побратимам, якщо ти тут на самоті сидиш”, — сказав Святослав Литвин.
Тернополянка Магдалина Липовецька участь в акції бере вдруге: “Це момент, щоб відчути відповідальність. Відчути відповідальність перед нашими сучасними воїнами, які захищають зараз нас на фронті, перед СУМівськими бійцями і всіма іншими. Перед людьми, які сиділи тут багато років тому, щоб створити певні такі містки в історії, певний зв’язок між часами”.
