Христове Воскресіння – фундамент нашої віри у перемогу
Преосвященні владики, всесвітліші і всечесніші отці, преподобні брати і сестри у монашестві, любі брати семінаристи, дорога родино вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, Бучацької та Кам’янець-Подільської єпархій, усієї нашої митрополії.
«Прийдіть, усі вірні, поклонімось святому Христовому воскресінню, це бо прийшла через хрест радість усьому світові. Завжди благословляючи Господа, славимо воскресіння Його, бо, розп’яття перетерпівши, Він смертю смерть переміг!»
Воскресна Утреня
Христос воскрес!
Протягом Страсного тижня, беручи участь у богослужіннях, ми намагалися пізнавати незбагненну Божу терпеливість в обличчі тотальної несправедливості Його опонентів. Ісусові заздрять, Його брехливо звинувачують, а згодом незаконно засуджують та розпинають. А Він терпеливо зносить усі страждання. Христос не дає себе опанувати почуттю злості чи наміру відплати за завдану Йому кривду. Вороги сприймають це як слабкість, а Він відповідає їм: «Як на розбійника ви вийшли з мечами та киями! Як я щодня був з вами в храмі, не простягнули ви руки на мене; та це ваша година, і влада темряви» (Лк 22, 52-53). Саме так: вороги огорнуті темрявою, вони бояться світла правди і справедливості, тому діють підступно. Вони переконані, що маючи владу і силу, можуть завдати Ісусові болю та й остаточно Його знищити. Святий пророк Ісая так змальовує страждання Слуги Господнього: «Його мордовано, та він упокорявся і не розтуляв своїх уст; немов ягня, що на заріз ведуть його, немов німа вівця перед обстригачами, не відкривав він уст» (Іс 53, 7).
Здавалось, Господь мав би чинити опір первосвященникам та книжникам, однак Він промовляє дивні слова: «Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять» (Лк 23, 34). Це прощення викликає насмішку над Ним з боку князів та вояків. Вони думають, що нарешті справилися з Ісусом і Його смерть буде останньою крапкою в Його історії.
Терпеливість Христа у стражданнях не є ознакою Його слабкості. Така поведінка Спасителя має дуже конкретну ціль, яка для спасіння кожного з нас, дорогі брати і сестри, має фундаментальне значення: «Та він наші недуги взяв на себе, він ніс на собі наші болі […]. Він же був поранений за гріхи наші, роздавлений за беззаконня наші. Кара, що нас спасає, була на ньому, і його ранами ми вилікувані» (Іс 53, 4-5). Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» каже, що «Господь добровільно взяв на Себе гріх світу, а хрест смерті переобразив у знак воскресіння, подолавши смертю смерть і даруючи нам життя вічне» (п. 140).
Тож Ісус страждав, був розіп’ятий і у воскресінні переміг смерть задля нашого спасіння. Це все він зробив для нас. Тому автор однієї зі стихир Воскресної Утрені закликає нас нині «поклонитися святому Христовому воскресінню», адже «через хрест прийшла радість усьому світові. Завжди благословляючи Господа славимо воскресіння Його, бо, розп’яття перетерпівши, Він смертю смерть переміг».
Вісімдесят років тому окупанти, які вдруге прийшли до Галичини, організували псевдособор з метою знищення нашої Церкви. Вони думали, що осягнули свою мету, зруйнувавши наші єпархії, ув’язнивши наш єпископат, духовенство, чернецтво, численних мирян. Але Церква діяла у катакомбах, терплячи переслідування разом із страждаючим Христом. Тому й дочекалася воскресіння у кінці вісімдесятих років минулого століття. У цей сумний ювілей ми хочемо згадати наших мучеників, ісповідників, усіх тих, хто терпеливо протистояв темряві безбожницького радянського режиму.
Дорогі у Христі! У важкий час теперішнього випробування, коли ми продовжуємо боротьбу за нашу свободу та незалежність, хочемо бути разом із терплячим Ісусом та утверджуватися у вірі у Христове воскресіння, бо наша віра у Його перемогу над смертю дає нам надію та силу.
Нині, у цей світлий день Пасхи Христової, вітаю усіх та бажаю, щоб у кожній українській родині плекалися християнські чесноти, щоб віра у Воскресіння не була абстрактною, а стала основою нашого життя. Пасхальний привіт засилаю нашим захисникам і захисницям, полоненим, пораненим, капеланам, волонтерам, медичним працівникам, родинам військовослужбовців, родинам, які втратили своїх рідних, та сім’ям, рідні яких зникли безвісти чи знаходяться у полоні. У пасхальний час ми особливо молимося за наших захисників і захисниць, які віддали своє життя, захищаючи свій народ від агресора.
Нехай Христове Воскресіння розвіє темряву та принесе світло справедливого миру!
Благословення Господнє на вас!
†Теодор МАРТИНЮК,
архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський
Дано у Тернополі, при архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці, у день преподобного отця нашого Венедикта Нурсійського.
