Дорогі брати і сестри, батьки, молоде та діти! Настав святий та особливий час для кожного християнина – Великий Піст. Кожна людина, яка шукає Бога, використовує його, як добру нагоду для вдосконалення. Це можливість співставити свою життєву дорогу із Христовим вченням та намагатися бути ближче до свого Творця. Це, водночас, шлях покаяння, молитви та милостині. У цей час ми хочемо ділитися нашими благами, робити добрі справи, стати у смиренні біля стіп Христа-Вчителя та укріпити свою віру Нього, а що найголовніше – перестати тратити час на гріх.
Маю глибоке переконання, що гріх не вартує навіть секунди нашого часу, бо час для гріха є безплідним, самознищенням і прямою дорогою погибелі душі. Особливо нині спостерігаємо, як ворог людського роду – диявол, майстерно викрадає одну із найцінніших категорій, якою ми володіємо, – час. У глибині свого злого наміру він хоче заволодіти часом, який Бог нам дарує, наповнити його «безплідними ділами темряви», позбавити нас щоденних нагод зробити щось добре.
Ще псалмопівець Давид окреслив цю проблему, кажучи: «Дні віку нашого сімдесят років, а як при силі – вісімдесят років; і більшість із них – то труд і марність, бо скоро линуть і ми зникаєм (Пс. 89)». Саме тому він, закликав: «Навчи ж нас дні наші рахувати, щоб ми дійшли до розуму доброго».
Ота «марність» настає через невміння людини цінувати час свого життя, впорядковувати свій щоденний розпорядок, визначати цілі, шукати правильні засобів для їх осягнення, і що важливо уповати на Його волю. Бог даруючи людині життя, вкладає певний ліміт часу земного перебування, його не маємо у надлишку. Саме тому слід застановитися на тим, як його витрачати, аби не бути окраденим. Час – це те, де заощадливість особливо похвальна.
Піст – час Божий і для Бога. Запрошує вас, дорогі у Христі брати і сестри, використати його правильно. Нехай він буде сповнений реалізованими нагодами, а не невикористаними намірами, адже каже крилатий вислів: «Добрими намірами вимощена дорога до пекла». Приступімо спільно до духовної праці над собою, простімо та підтримаймо один одного, загострім слух своєї душі на голос Божий.
У родинах заохочую знаходити більше часу на молитву та спілкування. Особливо прошу батьків, аби клопотали про наповнення щоденного дозвілля своїх дітей корисними справами, активними гуртками, спортом, творчістю, участю у християнських молодіжних спільнотах. Нехай вони не губляться у безлімітних обріях інтернету, нескінченних стрічках соціальних мереж, комп’ютерних іграх, потрапляючи у пастку глибокої залежності. Вчімося розсудливо планувати наш день, не випускаймо час життя з під контролю, адже завжди повинен бути правильних баланс між особистим, сімейним і робочим, між духовним життям, світським справами та відпочинком.
Прийшов Піст і прийшов час казати «ні». Ми мусимо спільно казати «ні» марності, порожнечі, гріхові, та подарувати час нашого життя Богу – тоді, коли молимося, чи постимо; ближньому – тоді, коли даємо милостиню, чи робимо вчинки милосердя; собі – коли шляхом розсудливого планування, старанного духовного життя, самодисципліни чинимо себе світлими Божими дітьми.
Нехай цей воістинну святий час наповнить храми Ваших сердець благодаттю Божою. Прошу молімося один за одних. Духовно і я йтиму з Вами. Перебуваю в щоденній молитві за Вас.
Благословення Господнє на Вас!
+ Василій Семенюк,
архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ
