Знаменна і велична подія відбулася на парафії Різдва Пресвятої Богородиці у Підгородньому Тернопільського деканату. Із 7 по 14 жовтня тут проходила Свята Місія, а коли подібна була останній раз – ніхто навіть із старожилів не міг згадати. Не менш важливим було й те, що на відкриття місії прибув архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій Семенюк.
З хоругвами та короваєм в українських строях кир Василія та отців-редемптористів Михаїла Шевчишина і Романа Жиравецького зустрічали діти, молодь та літні парафіяни на краю села. Дорогу до святині діточки встеляли квітами. На порозі храму дорогих гостей зустрів адміністратор парафії о. Іван Чайківський, який привітав їх і подякував високопреосвященному владиці Василію за його батьківську любов до всіх вірних, за його приклад великої жертвенності, вірності й любові до Господа, Пресвятої Богородиці та рідної української землі. З благословення владики о. Іван передав ключі від храму отцям-місіонарям, бажаючи їм благодаті Святого Духа, щоби Господь через їх науки сокрушив людські серця і відкрив їхні душі до покаяння та святості. Місія розпочалася молебнем до Божої Матері, після якого митрополит Василій благословив початок великої справи і закликав всіх вірних скористати з цього дару неба.
Кожного дня зранку і ввечері відбувались Богослужіння у храмі. Отці-місіонарі з великим запалом виголошували прекрасні проповіді на різні теми: про мету життя, Церкву, цінність Святої Літургії, святіть, молитву, читання Святого Письма, покликання, покаяння, любов до свого народу і т.д. Вірні уважно слухали науки отців. Благодать Божа діяла на очах через збагачення кожної душі вірою, чисельні сповіді. На допомогу пароху на Сповідь приїжджали священики деканату. Напевно, не було такої душі, яка б не відбула Святої Сповіді та не прийняла до свого серця Тіло і Кров Христа. Щось надзвичайного діялося у четвер, коли до храму привезли мощі блаженного Миколая Чарнецького. Незважаючи на віровизнання і пізню вечірню пору, величезна кількість людей прийшла, щоби приклонитися до мощей святого мученика, попросити у Господа ласки через його заступництво і отримати благословення Святим Єлеєм. Багато матерів і батьків тримали на руках немовлят. Не забули у своїх молитвах і тих, хто вже відійшов у вічність. У суботу відбулося благословення дітей, батьків та християнських родин. Відбувались зустрічі з молоддю за участю братів-семінаристів Тернопільської духовної семінарії.
У неділю, на свято Покрова Пресвятої Богородиці, відбулася Свята Літургія і закінчення Місії. На цю урочистість прибули священики деканату. На ознаменування цієї величної події виготовлено місійний хрест, з яким парафіяни урочисто пройшли вулицями села. Після того священики освятили воду і святий хрест. Його встановили на церковному подвір’ї на згадку про місію теперішньому і прийдешнім поколінням; про швидкоплинність нашого життя; про ту велику ціну, що її заплатив Господь за наше визволення та про нашу остаточну мету – небо, куди вказує шпиль святого хреста.
Щира подяка Богові, Пресвятій Богородиці, отцям-місіонарям Михаїлу та Роману за їхні науки та велику працю на славу Господню, пароху отцю Івану – за вболівання за спасіння душ своїх вірних, катехиту Галині Чайківській – за організацію дітей та молоді, всім жертводавцям, які споруджували хрест та які в інший спосіб приклалися до цієї великої і знаменної події. Нехай Всевишній сторицею воздасть вам, а зерна, засіяні під час Святої Місії, проростуть щедрими духовними плодами.
