31 жовтня відбувся пастирський візит архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Василія Семенюка на парафію с. Великі Гаї, Великоглибочанського деканату (Тернопільський район). Архиєрей здійснив Чин освячення нового храму на честь священномученика УГКЦ Якима Сеньківського, а також різьбленого престолу. На Божественній Літургії владиці співслужили новопризначений настоятель храму о. Володимир Гоцко, декан Великоглибочанський о. Роман Гриджук, парох храму св. Андрія Первозванного м. Тернополя о. Петро Порохонько та священники деканату.
«Сьогодні історичний та незабутній день дня нашого села, для нашої парафії, – наголосив архиєпископ у зверненні до вірних. – Обходимо величне торжество у нашому селі Великі Гаї – освячення нового храму. Храм для кожного християнина є особливим місцем. Це місце, де Бог промовляє до кожного з нас. У храмі відбувається Його об’явлення для кожної людини.
У Святому Письмі Господь промовив до Мойсея: «Вийди до мене на гору і перебувай там». Мойсей послухав наказу Бога, вийшов на гору Синай і там перебував шість днів, і гора стала храмом Бога, бо хмара слави Господньої вкривала її шість днів. На сьомий день промовив Господь до Мойсея: «Нехай вони мені спорудять святиню, щоб я міг жити серед них» (Вих. 25, 8). І до наших сердець промовив Господь, як колись промовив до Мойсея: «Спорудіть святиню, що Я міг жити серед вас». І ми послухали того Божого поклику та спорудили храм Божий, де будуть хрестити наших дітей, благословити на подружнє життя, а як помремо занесуть нас у цей храм та будуть молитися за нашу душу».
По закінченні Літургії митрополит молитвою вшанував пам’ять покійного о. Любомира Малоїда, за якого розпочалося будівництво даного храму. Відтак, вручив подячні грамоти жертводавцям і будівничим, які спричинилися до спорудження та здійснив чин освячення води.
Знаково те, що блаженний священномученик Іван-Яким Сеньківський ЧСВВ 2 травня 1896 року народився, власне, у с. Великі Гаї і тепер, з благословення митрополита Василія, у рідному селі священномученика УГКЦ повстав храм на його честь.
До слова, о. Івана-Якима разом о. Северяном Бараником за душпастирську діяльність заарештували органи НКВД і ув’язнили до Дрогобицьких «Бриґідок». З того часу ніхто їх живими не бачив. Після відступу більшовиків люди впізнали на території в’язниці спотворене тортурами тіло ієромонаха Северіяна Бараника, яке поховали у спільній могилі. Були свідчення, що ієромонаха Якима Сеньківського більшовицькі нелюди замучили і зварили у казані.
{gallery}stories/2021/11/hai{/gallery}
пресслужба архиєпархії
