14 січня свято Обрізання Господнього та Святого Василя святкували в церкві Василія Великого, що на масиві Новий світ в Тернополі. Там з нагоди храмового празника відправили Літургію та освятили воду. Священики разом з парафіяни здійснили обхід навколо церкви.
Отець Степан Левчик, парох церкви святого Василія Великого у Тернополі, зазначає: “В нас сьогодні свято, я вважаю, що свято Духу. Принаймі, того я прагну і бажаю, щоб завжди ми не зводили свята до формальностей, незрозумілих зовнішніх людських ознак. Для мене свято це в першу чергу – свято душі, серця. Я б дуже хотів, щоб в такі свята кожна людина ділилася своєю вірою, своїм пережиттям, своїми християнськими чеснотами, своєю досконалістю, щоб ділилися своєю молитвою, своєю присутністю”.
{youtube}Z2g3_WrFcT0{/youtube}
Саме свято розповідає, що на 8 день після народження Христос одержав під час обрізання ім’я Ісус, яке для свого Сина вибрав сам Небесний Отець і оголосив його через Архангела Гавриїла Пречистій Діві Марії та Йосифові. Ім’я, що означає Спаситель, вказувало на те, що Христос має спасти свій народ від гріхів. Церква у події обрізання Ісуса Христа акцентує увагу на жертві й самозреченні — кожен християнин має відректися насамперед від своїх злих намірів та помислів, йдеться у репортажі телеканалу TV4.
Отець Степан Левчик каже: “Роль і післаництво Бога – це творення і входження в життя людини. Бог бере і входить в кожного з нас. Він не входить десь в когось окремо, Він не шукає особливих, мудрих, багатих, бідних. Він входить в кожну людину, і в кожну людину входить з проблемою, з її потребами. Я вважаю, що сьогодні таке своєрідне свято – це входження Бога в історію кожної людини і напевно через це обрізання Він бере на себе історію кожної людини”.
Цього дня церква вшановує пам’ять Василія Великого. Святий допомагав віруючим людям не втратити віру, закликав до терпіння, смирення та мужності. Василій Великий заснував два монастирі – жіночий і чоловічий, у кожному окрузі своєї митрополії утримував будинки для прочан. Його життя – зразок для наслідування, кажуть священики.
Отець Степан Левчик додає: “Це була людина, яка була світочем в тому четвертому столітті християнської віри. А на початку завжди є важко. Ми думаємо, що вірити сьогодні легко. Ні, вірити не є легко. Вірити це означає брати на себе обов’язки, це брати на себе страждання, терпіння, незрозумілі сутності, але Василій це зробив. Тому напевно Він для нас є особливим покровителем, бо Він є засновникам монашества”.
