У Велику п’ятницю Страсного тижня, 18 квітня 2025 року, у Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці міста Тернополя відбулося богослужіння Великої Вечірні з винесенням Плащаниці. Очолив молитву архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Теодор Мартинюк у співслужінні духовенства Архикатедри, а відтак звершив обряд виставлення Плащаниці, віддаючи її на почитання вірним.
У своєму духовному слові митрополит Теодор наголосив, що кожна людина в годину смерті Христа має поставити собі глибоко особисті питання: «А де я є? З ким я є? Яке моє місце у цій події? Чи я, бува, не серед тих, хто відвернувся, сховався, зрадив? Чи, можливо, я поруч з Пресвятою Богородицею, з Никодимом, з Йосифом Ариматейським, з жінками-мироносицями, які залишилися вірними?»
Архиєрей зазначив, що день смерті Ісуса — це не лише подія минулого, а виклик для кожного з нас сьогодні: «Дорогі, це запитання є дуже серйозне. Від нього не можна сховатися, сказати собі: “Може завтра подумаю, може пізніше”. Померлий Ісус, лежачий у гробі, є тим знаком Божої присутності, яка вимагає відповіді — тепер, цієї хвилини. Встаньмо у тиші, перед гробом Христа, і чесно скажімо собі: “Ісусе, я вірю, що Ти є Син Божий, мій Спаситель. Ти прийняв терпіння, страждання, бичування, зневаження — не для когось абстрактного, а для мене особисто”.»
У своєму слові митрополит Теодор також підкреслив важливість молитви у тиші серця та залишення себе поруч із померлим Ісусом, як жест вірності, любові й надії: «І цього, дорогі, достатньо — просто бути з Ісусом. Побути біля Нього кілька хвилин, півгодини, хто скільки зможе. Особливо сьогодні, в п’ятницю, і завтра, в суботу, намагаймося пережити ці дні біля гробу Христа в молитві, в мовчанні. Це глибока присутність, яка не потребує слів і не потребує публічності. Просто бути поруч».
Завершуючи проповідь, владика закликав вірян до духовної єдності з усіма страждаючими та згадав у молитві українських військових і всіх, хто нині в небезпеці: «Згадаймо також у своїй молитві всіх наших воїнів — тих, хто загинули, і тих, хто нині на фронті, всіх, хто постраждали від обстрілів цієї ночі. Молімося за наших рідних, близьких, знайомих, і особливо — за тих, кому зараз дуже важко. Принесімо їх перед гріб Ісуса у своєму серці. Не треба про це розповідати чи рекламувати — день смерті і погребення Ісуса є днем тиші і днем мовчання».
пресслужба архиєпархії
світлини інфоресурс Архикатедри
