7 липня у селі Краснопуща (Бережанський район) відбулися святкування 350-тиліття Свято-Іванівського монастиря отців-василіян. Святкову Літургію у день празника Різдва св. Івана Хрестителя очолив архиєпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський Василій.
Архиєрей привітав присутніх зі святом та дякував настоятелю Краснопущанського монастиря о. Степану Романику, ЧСВВ, за багатолітню працю над відновою святині.
На свято прибули протоігумен о. Пантелеймон Саламаха, ЧСВВ, представники монашого згромадження, близько 40 священиків та понад 2000 вірних, адже святиня останні роки відновлює своє значення відпустового центру. Власне, у ХІХ ст. Краснопущанський монастир був відомий як один із релігійних осередків краю. До 1947 року щорічно 7 липня тут відбувалися відпусти.
Під час проповіді владика звернув увагу слухачів на постать Івана Хрестителя: «Іван Хреститель був дуже принциповою особою. Пам’ятаємо, що саме він вказував тодішньому правителю Іроду на його недостойне життя без шлюбу». Архиєрей закликав усіх також молитися за Україну, зокрема за тих бійців, що у непростий час захищають нашу державу на східних кордонах. Єпископ Василій просив всіх людей доброї волі молитися за державу, віддаючи її та весь український народ під покров Пресвятої Богородиці, повідомляє сайт отців-василіян http://osbm-kp.com.ua/.
Після Анафори під час Святої Літургії високопреосвященний Василій здійснив чин поставлення в диякони брата Михайла Лехновського, ЧСВВ.
Крім того, з нагоди ювілею митрополит освятив пам’ятну дошку, присвячену 350-літтю Краснопущанського монастиря отців-василіян.
З історії відомо, що Краснопущанський монастир заснований 1664 року монахами Варламом і Теодозієм з дозволу та благословення львівського владики, єпископа Атанасія Желиборського. Землю (1000 морґів) у селі Краснопуща надав і був фундатором монастиря та церкви коронний хорунжий Ян Собєскі (Собеський, майбутній король). Монастир провадив зразкове багатогалузеве господарство, мав близько 200 морґів лісу, поле, сад, велику пасіку, штучний зарибнений ставок, водяний млин. Перед ІІ-ю світовою війною все господарство було відбудоване.
1946 року був відібраний радянською владою у василіян. Спочатку слугував геріатричним будинком, з 1979 року — психоневрологічний інтернат. Внутрішній простір монастирського храму розділили на 2 поверхи: на І-му була їдальня, на 2-му — клуб для підопічних, у святилищі, замість вівтаря — кухня. У 1993 році храм та частину монастиря повернули у власність ЧСВВ. 1998 року сесія Бережанської райради передала решту будівлі, господарські приміщення у власність ЧСВВ. Бережанський психоневрологічний будинок-інтернат оскаржив у суді це рішення в грудні 2000 року арбітражний суд Тернопільської області видав постанову, якою було скасовано рішення Бережанської райради.
Станом на сьогодні отцям-василіянам та парафіяни монастирської церкви Різдва святого Івана Хрестителя повернули усі приміщення.
прес-служба архиєпархії
світлини http://osbm.in.ua/
