З нагоди празника Різдва Христового дві капеланські групи здійснили духовну місію до місць дислокації військових підрозділів на передовій. Поїздки відбулися під проводом єпископа-помічника Тернопільсько-Зборівського УГКЦ Володимира Фірмана та були спрямовані на духовну підтримку українських захисників і захисниць у складних умовах війни.
Під час перебування на фронті священнослужителі відслужили Божественні Літургії, уділяли Таїнство Покаяння, звернулися до військових зі словом духовної підтримки та архиєрейського благословення, а також передали гуманітарну допомогу.
Першу капеланську групу очолив єпископ-помічник Володимир Фірман. У складі групи були о. Володимир Топоровський, о. Тарас Винницький та волонтер Микола Люшняк.
Військова волонтерка Христина Феціца, дякуючи владиці, зокрема зазначила:
“Висловлюємо щиру сердечну подяку за очолену Вами передсвяткову Службу Божу. Спільна молитва, Ваше архипастирське слово та благословення наповнили наші серця миром, надією і радістю з нагоди світлого празника Різдва Христового. Дякуємо за Вашу духовну опіку, батьківську турботу та постійне провадження дорогою віри”.
До другої капеланської групи увійшли о. Василь Корендій та о. Петро Половко. У вівторок, 23 грудня, вони вирушили до українських військових із черговою духовною та гуманітарною місією у часі Різдвяних свят.
Організацію поїздки підтримали численні жертводавці, зокрема парафія святого пророка Іллі м. Тернополя, парафії Різдва Пресвятої Богородиці та Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ м. Парма (США), мешканці сіл Великі Гаї та Великий Глибочок, навчальні заклади Великогаївської ОТГ, священнослужителі, родини та благодійники, а також фірма “Молокія”.
Парафіяни храму святого пророка Іллі м. Тернополя приготували для захисників різдвяні страви – вареники, пампухи, печиво та інші смаколики, а також зібрали продукти харчування, засоби гігієни, теплі речі, солодощі, каву і чай.
Отець Василь Корендій, ділячись враженнями, наголосив:
“Різдво Христове на фронті – особливе. Тут піксель, просякнутий кров’ю, стає вишиванкою, криївка – вертепом, а одноразовий посуд замінює глиняний. Є кутя і святвечірні страви, але немає найголовнішого – сім’ї. Та за роки війни захисники стали сім’єю одні для одних. Дякуємо народженому Спасителю за благословенний час на фронті та за можливість принести воїнам тепло сердець їхніх родин і всіх жертводавців”.
пресслужба архиєпархії
