7 квітня, на свято Благовіщення Пресвятої Богородиці, в УГКЦ відзначають День подяки Богові за дар життя. З цієї нагоди на парафії святої великомучениці Теклі м. Тернополя відбулися моління, в яких взяли участь парафіяни, лікарі, медсестри та хворі з гінекологічного, урологічного, терапевтичного та інших відділів міської лікарні №2.
Захід розпочався молитвою «Ангел Господній». Далі усі присутні у храмі молилися вервицю, розважаючи над таємницею Благовіщення, за основу якого було взято Євангеліє від Луки 1, 26-38. Усі бажаючі також долучилися до молитовного руху духовного усиновлення ненародженої дитини.
Вартує нагадати, що молитовний рух духовного усиновлення зародився після об’явлень у Фатімі, ставши відповіддю на заклик Матері Божої до молитви та покаяння.
Умови духовного усиновлення є простими. Це молитовне зобов’язання, взяте на себе конкретною особою, у наміренні однієї дитини, якій загрожує вбивство у лоні матері. Ім’я дитини відоме лише Богу. Протягом дев’яти місяців особа, яка приймає духовне усиновлення, огортає молитвою дитину та її батьків, просячи у Бога про її щасливе народження. У такий спосіб стає духовною матір’ю цієї дитини.
Також, того ж дня, настоятель храму, капелан лікарні о. Андрій Дахим спільно з головним лікарем Віктором Кмітою, заступником міського голови Леонідом Бицюрою, начальником відділу охорони здоров’я та медичного забезпечення Ростиславом Левчуком та директором міжнародного Центру впровадження програм ЮНЕСКО в Тернопільській області Віталієм Семенюком відвідали паталогічне відділення ТМКЛ №2. Отець Андрій привітав усіх вагітних жінок зі святом Благовіщення, подякував, що прийняли і зберегли плід любові їхньої сім’ї, який дарував їм Господь та поблагословив усіх жінок на щасливі пологи.
8 квітня діти та молодь парафії провели Хресну Дорогу ненародженої дитини. Хресна дорога ненародженої дитини – це символічне звернення вбитих дітей до батьків, лікарів, авторів законів, які дозволяють вбивство, до всього суспільства, в якому позбавлення життя невинної дитини, на жаль, вважається нормою.
Настоятель храму о. Андрій Дахим наголосив усім присутнім, що «цією Хресною дорогою діти хотіли достукатися до людського сумління і показати всю повноту цінності дару життя кожної людської душі з перших секунд її зачаття. Бог, даючи можливість дитячому серцю битись вже в утробі матері, має стосовно кожного з нас свої плани. І тільки Він може вирішити подальшу долю кожного, кого Він створив. І ми не в праві розпоряджатись невинним життям і вирішувати долю інших».
повідомив о. Андрій Дахим
