У рамках відзначення першої річниці відходу до вічності світлої пам’яті блаженнішого Любомира Гузара у Кальному на Зборівщині (Тернопільська область) відбулася презентація книжки «Найдорожча Мамусю!» – листування о. Любомира Гузара зі свою мамою Ростиславою.
Спеціально на захід до села, в якому парохом був дідусь блаженнішого по материнській лінії о. Лука Демчук, проживала і вінчалася з Ярославом Гузаром його мама Ростислава, приїхала племінниця Марія Рипан з Канади.
Марія Рипан – донька рідної сестри блаженнішого Любомира – Марти. Вона – відома майстриня жіночих прикрас із бісеру та дослідниця українського народного мистецтва. Пані Марія представила свою титанічну наукову розвідку з відеопрезентацією про родовід духовного батька України Патріарха Гузара.
Перед презентацією відбулася дуже зворушлива і тепла зустріч гості із жителями Кального. Щирі слова, хліб-сіль та щемлива пісня про рідне село неабияк збентежили пані Рипан. Місцевий парох о. Іван Гавдяк подарував їй гравюру місцевої церкви, якій уже понад два століття. Власне перед храмом знаходиться могила о. Луки Демчука, біля якої пролунала молитва за упокій душі о. Луки та блаженнішого Любомира.
Блаженніший Любомир був людиною високої особистої чесності й порядності, він випромінював щось таке, чого багато хто прагне, та не всякий може осягнути через різні особисті обмеження і навколишні обставини. У нього це був особистий дар Божий. Але не тільки. Свою роль відіграв і довгий процес формування його особистості, який не можна звести до скупих рядків автобіографії: народився, навчався, працював, обіймав посади… Бо насправді за цим стоять конкретні люди, які плекали, виховували, навчали. А це були високоосвічені, інтелігентні родини його прародичів Гамерів, Билинкевичів, Демчуків, Гузарів,
Сама презентація почалася з представлення короткої історії родини о. Луки Демчука (він був парохом Кального, а блаженніший Любомир Гузар – його онук), представники якої несли священичу службу в Рукомиші, Завалові, Кальному.
Щодо презентованої книги «Найдорожча матусю», то особисто я прочитала її на одному подиху. І не лише з огляду на просту цікавість. Оскільки, публіка завжди виявляє великий інтерес до приватної, прихованої від наших очей сторони життя видатних постатей. У цьому випадку маємо ту щасливу нагоду, коли, відкриваючи завісу й задовольняючи цей інтерес, читачеві представлено не пікантні подробиці скандалів та інтриг, а зворушливу картину істинно християнського життя і стосунків з ближніми. На сторінках книги бачимо щиру людяність та світлий гумор блаженнішого Гузара, його співпереживання радісних і трагічних історичних подій в історії рідного народу, його турботу про тих, хто був відданий під його опіку, зрештою, його приклад любові до людини, найдорожчої кожному, – до матері.
{gallery}stories/2018/06/gu_pr{/gallery}
кореспондент ахриєпархіального часопису «Божий сіяч»
Надія Шподарунок
