Преосвященним владикам, всесвітлішим і всечеснішим отцям, преподобним братам і сестрам у монашестві, любим братам семінаристам, дорогій родині вірних Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, Кам’янець-Подільської єпархії та всієї нашої митрополії
«Хто там по дорозі йде до Вифлеєму?
Що се за невіста Пречудна при нему?
То Марія Діва, Йосиф коло неї,
йдуть шукати місця у рідні своєї».
(Коляда: Хто там по дорозі)
Христос Рождається! Славіте Його!
Дорогі у Христі! У різдвяну ніч освітлену сяйвом вифлеємської зорі, зігріту любов’ю Божої Матері, яка пригортає Свого Сина, що лежить у яслах на сіні, наповнену радістю пісень ангелів небесних, які звіщають про Любов Предвічного Бога до свого творіння – людини, радістю, котру підхоплюють пастухи та мудреці, які першими з людей стають поруч Вифлеємських ясел, – у цю ніч також і ми усі стаємо учасниками цієї радості. Так буває кожного Різдва, так є і сьогодні. Кожного року ми отримуємо нагоду стати учасниками величного Божого Таїнства – Воплочення Божого Сина. Роздумуючи над цим таїнством, ми отримуємо можливість скріплювати нашу віру. Переживаючи це Таїнство, святий апостол Павло наголошує, що: «Багаторазово й багатьма способами Бог говорив колись до батьків наших через пророків. За останніх же оцих днів він говорив до нас через Сина…» (Євр. 1, 1-2).
Немовби для того, щоби спростити для нас людей цю недосяжність свого Таїнства, Бог пов’язує перші кроки Свого Сина Ісуса на землі, а одночасно і в людській історії, з Родиною Марії та Йосифа, яку ми називаємо Пресвятою Родиною. У цій родині спостерігаємо за його зростанням. Ця родина стає Божим інструментом Воплочення – проповідує це величне Таїнство Божої Любові до всього людства. «Слово Отчеє, Слово Отчеє взяло на ся тіло: В темностях земних, в темностях земних Сонце засвітило», – такими простими словами передає правду про це Таїнство наша українська коляда.
Образ родини є зрозумілим і близьким кожній людині, оскільки саме родина є тією першою спільнотою, завдяки якій ми не почуваємося самотніми. Пресвята Родина надає Різдвяним святам особливого відтінку – родинного свята. Багатьом із нас відоме гірке відчуття переживання Різдвяних свят поза родиною, на чужині, далеко від рідного дому. Одночасно на Різдво ми стаємо свідками того, як родина збирається разом; кожен їде до своєї домівки, повертаються студенти, залишаючи місця свого навчання, дорослі на час залишають місця своєї праці, сини та дочки повертаються до рідного дому, як до безпечної пристані. Всі ці елементи створюють унікальну неповторну атмосферу Різдва – свята надії, яка була б неможливою без Пресвятої Родини. Цю атмосферу передають наші прадавні колядки словами: «Марія Мати Сина леліє, Йосиф старенький пелени гріє, а Цар всесвіта в зимні і болю Благословить нас на ліпшу долю».
Дорогі брати і сестри! Родина є однією з найбільших цінностей у житті – це спільнота життя та любові. Не є вона ідеальною, бо має також свої загрози. Найбільшою загрозою для неї є коли кожен член родини думає виключно про себе, а не про добро усієї родини. На жаль, сьогодні є свідками краху багатьох родин, яким егоїзм не дозволяє реалізувати їхнє високе покликання. Наслідки цього нещастя не є виключно внутрішньою справою кожної окремої родини, а залишають свій відбиток на нашому суспільстві загалом. Без сумніву, родина сьогодні потребує особливого захисту. З огляду на виклики, які переживає інституція сім’ї та подружжя як союз чоловіка і жінки, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій під час свого виїзного засідання, що відбулося 17 грудня у Збаражі, у нас на Тернопільщині, оголосила новий 2019 рік – Роком сім’ї. Закликаємо усіх синів і дочок Української Греко-Католицької Церкви протягом цього року, починаючи від сьогоднішніх Різдвяних свят, звернути свій погляд на бідну, але щасливу Ісусом Родину з Назарету. Нехай споглядання цієї Пресвятої Родини надихає нас до наслідування, нехай оздоровить наші родини, нехай додає сил тримати міцний зв’язок з Богом та із собою.
Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви обрав у нашій Церкві для 2019 року тему «Боже Слово і катехизація». Важлива роль у реалізації цього завдання відводиться також родині, як першій спільноті – домашній Церкві. У ній уперше кожна людина зустрічається з досвідом християнської віри. Ми вдячні старшому поколінню – бабусям та дідусям, які, незважаючи на несприятливі обставини, переслідування, атеїстичний режим, змогли донести та передати скарб християнської віри. Нехай їхній приклад надихає сьогоднішніх батьків передати скарб живої віри власним дітям.
Дорогі батьки! Будучи першими вчителями віри ваших дітей, виховуйте їх прикладом власного життя та молитви. Читайте Слово Боже у ваших родинах та практикуйте спільну молитву, пам’ятаючи, що ви обрані Богом бути Його знаряддям поширення границь Царства Божого тут, на землі.
Дорога українська родино! У ці різдвяні дні згуртуйся навколо Вифлеємьких ясел, які є знаком незбагненного Таїнства Воплочення, та прийми радість народження Божого Сина у простоті пастушків і у мудрості волхвів. Нехай радість правди, що «Бог є з нами», не обмине нікого у ці святкові дні. Особливо у цю ніч ділимося надією, яку Предвічний Бог дарує нам у народженні свого Сина з родинами, що бачать порожні місця за святковим столом через те, що їхні рідні десь далеко: на передовій у окопах, у полоні чи за кордоном. Благословення новонародженого Ісуса закликаємо на осіб літніх та немічних, самотніх та всіх, хто страждає – нехай радість різдвяної надії не омине ваші домівки. Зичу вам веселих різдвяних свят та запрошую всіх ділитися різдвяною радістю і прославляти народження Божого Сина з вашими ближніми, як закликає наша українська коляда: «Підем, пане-брате, Від хати до хати чистим серцем добрим людям заколядувати».
Христос рождається! Славіте Його!
Благословення Господнє на Вас!
†Василій Семенюк,
архиєпископ і митрополит
Тернопільсько-Зборівський,
адміністратор Кам’янець-Подільської Єпархії
Дано у Тернополі
при архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці
25 грудня 2018 року Божого
