Субота, 20 квітня 2024

Митрополит Василій освятив престіл у храмі с. Саранчуки

9 січня архиєпископом і митрополит Тернопільського-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк здійснив пастирський візит на парафію Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста с. Саранчуки, Саранчуцького деканату. Архиєрея вітала громада вірних на чолі з настоятелем храму о. Василем Колосівським, деканом Саранчуцьким о. Володимиром Люшняком та о. Петром Сташківим. Перед Божественною Літургією відбувся чин освячення нового престолу, який був споруджений стараннями жертводавців.

pos 07«Два дні по нашій рідній Україні чути колядки, взаємні вітання і побажання - Україна святкує Різдво Христове, - наголосив владика у своїй проповіді. - Але та радість переплітається зі смутком, який наповняє наші серця, бо триває війна та хвороба, яка панує на цілому світі, це Божий допуск, щоб люди застановилися на своїм життям. Гинуть кращі сини українського народу. Там у холодних бліндажах під градом куль святкують Різдво Христове наші рідні воїни, які захищають цілісність нашої неньки України».

Високопреосвященний Василій сказав, що «сьогодні нам Церква подає до святкування першого мученика за Христа - первомученика Стефана. Стефан - один із семи перших дияконів - проповідував Слово Боже, давав свідоцтво правди, роздаючи разом з тим милостиню. А тому, що зразково виконував свої дияконські обов'язки, всеціло посвячуючи себе убогим, то стягнув на себе ненависть і заздрість юдейських священиків. Уявімо собі сцену: вчені, книжники викликають його на розмову, а потім ведуть його на свій суд; стоять підкуплені свідки і фальшиво свідчать проти Стефана, але він не заламується, а навпаки - сміливо й відважно визнає віру в Божество Ісуса Христа. А коли єврейська старшина, попри всі його правдиві аргументи, вперто продовжує залишатись у блуді, святий гнів прориває цього Божого чоловіка, і він відважно вигукує: «Ви - твердошиї і необрізані серцем і вухом! Ви заводи противитися Духові Святому! Які батьки ваші, такі й ви». Дикий крик ненависті потрясає повітря, євреї намагаються перервати мову Стефана, але він, піднісши очі до неба, та чудесному захопленні промовляє: «Ось бачу відкрите небо і Сина Чоловічого, який стоїть по правиці Бога» (Діян. 7, 56). Не можучи знести цього, вороги у люті накидаються на святого й ведуть його за місто, щоб там каменувати. Камінь за каменем падає на мученика, рана за раною відкривається на його святому тілі, цілими струмками плине кров. Врешті Стефан падає на землю. Востаннє відкриває він свої гаснучі очі ї дивиться просто в небо, а уста шепочуть молитву: «Господи Ісусе, прийми дух мій!» І, впавши на коліна, закликав сильним голосом: «Не постав їм цього за гріх!» (Діян. 7, 59-60).

Оце ідеальний спосіб вдячності Богові за любов! Віддати навіть життя і простити тим, які нас переслідують. Не знаємо, чи зажадає від нас Бог Господь мученичої смерті, але немає сумніву, що і в нашому народі були ті, що віддавали на Майдані і віддають на сході України свої життя за неньку Україну за свій народ, за цілісність держави. На них сповнили слова Христа, що немає більшої любові ніж віддати життя за друзів своїх».

Владика наголосив, що «у цей день хотілося б мені згадати наших новомучеників. 75 років тому у далекому 1946 році розпочалася Голгофта нашої Церкви, що тривала майже 50 років. Сьогодні дякуємо Богові за мужніх єпископів, священиків монахів та вірних, які мали відвагу щоденно протистояти гонінню, наражаючи себе на невигоди, переслідування, часом навіть на муки та смерть. Це наші єпископи: Перемиські - Коциловський та Лакота, Станіславівські - Хомишин та Лятишевський, Львівські - митрополит Йосип Сліпий, який довгих 18 років пробув у Сибірських каторгах. Миколай Чернецький, а також наш земляк Микита Будка, який мріяв розбудувати Зарваницю на український Люрд».

Також митрополит Василій по закінченні Літургії пригадав вірним, що основою духовного життя є не лише участь в Божественній Літургії, але причастя Найсвятіших Дарів Тіла і Крови нашого Спасителя. Відтак, веселою колядою семінаристи привітали всіх з Різдвом Христовим, а місцевий молодіжний вертеп майстерно у театральний спосіб відтворив подію народження Ісуса Христа.

пресслужба архиєпархії