Вівторок, 18 червня 2024

Духовні зустрічі з о. Ігорем Драпаком «Як не втратити дух Різдва?»

«Бо де двоє чи троє в Ім’я Моє зібрані, там Я серед них», – сказано в Святому Євангелії від Матвія (18: 19 – 20). «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне», – наголосив євангелист Іван (3: 16 – 18). Саме таким духом Віри, Надії та Любові була сповнена зустріч о. Ігоря Драпака, асистента кафедри фізіології з основами біоетики та біобезпеки, доктора богослов’я, зі студентами та викладачами фармацевтичного факультету, що відбулася 15 листопада 2023 року в читальному залі бібліотеки ТНМУ в рамках проєкту «Духовні зустрічі в ТНМУ».

photo 2023 11 17 10 40 51 613x460Ініціаторками зустрічі стали керівник центру виховної роботи та культурного розвитку доцентка Марта Руденко та керівник інституту кураторів студентських академічних груп доцентка Галина Габор. Такі заходи є доброю традицією в нашому виші, адже молодь повинна не лише вигострювати розум чи гартувати тіло, але й міцніти духом.

На початку зустрічі о. Ігор Драпак, відчуваючи душевний трепет аудиторії, що охоплює людину, яка торкається сакрального, запропонував присутнім розпочати бесіду молитвою «Отче наш». Спільна молитва поєднала присутніх, сповнила серце кожного благодатним спокоєм та зігріла душу.

Акцентуючи увагу на святі Різдва, священник дуже цікаво вибудував діалог з аудиторією. Він використовував багатий історичний фактаж (події, дати, особи), щедро ділився власними життєвими надбаннями, звертався до особистого досвіду кожного з присутніх. Так, роздумуючи над тим, як зберегти дух Різдва, о. Ігор зумів зактивізувати глибинні відчуття та переживання і студентів, і викладачів: очікування приходу св. Миколая, подарунки під подушкою, радість спілкування, єднання родини за столом, трепетне відчуття незвіданої Таємниці, сподівання і очікування дива…

І людство отримало Диво, що реалізувалося в часі й просторі, Таїнство, яке важко зрозуміти й осягнути розумом, – Боговтілення. Завдяки цьому Бог не просто наблизився до людини, Він Сам став людиною, бо до цього Його спонукала Божественна сила любові. Солідаризуючись із людьми в усьому, окрім гріха, як зазначив о. Ігор, Бог прожив звичайне земне тілесне життя: народився не в розкоші, а в яслах, перебував у небезпеці, став вигнанцем, працював теслею, навчав, проповідував… І так аж до терпінь, смерті і Воскресіння, аби довести, що смерть не має влади, а є життя — вічне.

Саме тому, як наголосив священник, Різдво тісно та нерозривно пов’язане із Воскресінням. Воно є не лише сакральною, але й історичною подією, що визначила рух історії, точкою відліку, бо сучасне літочислення ведеться саме від народження Ісуса Христа.

Сакральне і профанне, матеріальне і духовне, буденне і святкове — все це осмислювалося й озвучувалося не тільки о. Ігорем. Присутні уважно слухали, співпереживали й співтворили, роздумуючи над сенсом християнських чеснот Віри, Надії та Любові, аналізуючи суть поняття «свято», рефлексуючи вголос чи потайки – в думках. Але найголовнішим стало те, що байдужих у залі не було, навпаки – посіяне зернятко дало перші паростки, й у всіх присутніх з’явилося бажання продовжувати такі бесіди.   

Дякуємо викладачам і кураторам академічних груп фармацевтичного факультету Олені Покотило, Тетяні Кучер, Любомиру Криськіву, Людмилі Мисулі, Наталії Белей, Анастасії Дуб, а також директору бібліотеки Олені Проців за неустанну допомогу у підготовці і проведенні університетських заходів.

 

Інформацію подав Ігор Гаврищак, світлини Марти Руденко і Олени Чародій