«Безумний! Цієї ночі душу твою заберуть у тебе, а те, що ти зібрав,
кому воно буде? Отак воно з тим, хто збирає для себе, замість того, щоби багатіти в Бога» (Лк. 12, 20-21).
Безумним назвав Господь у Євангелії багатого чоловіка, якому ще й нива зародила. Помиляється той, хто думає, що безумними Бог називає багатих людей. Багатство річ добра, пожиточна і потрібна. Але Господь назвав його безумним тому, що про маєток він дбав не так, як того хоче Господь, і не вмів так використовувати, як Всевишній наказує.
Гаслом нинішнього часу є «Збагачуймося!». З тим наміром засновуються різні товариства і спілки, а Церква їх благословляє і визнає потребу хліба для тіла, але вчить, що потреби душі важливіші.
Як, отже, старатися про багатство? Відповідь коротка і ясна: треба працювати пильно, чесно, ощадно та просити Бога про благословення.
Кожний з нас добре знає, що хто не хоче терпіти голод, хоче мати гарну одежу і мати чим задовольнити інші потреби, той мусить працювати. Мусить працювати пильно, не шкодуючи ані рук, ані розуму. «У поті чола їстимеш хліб твій» – це перший наказ, що треба пильно працювати. А святий Павло наказує: «Пильно старайтеся жити спокійно, клопотатися кожен своїми справами та працювати власними руками, так, як ми наказали» (І Сол. 4, 11).
Треба працювати чесно, дороблятися наполегливою працею, без кривди ближніх. Якщо всі твої старання, твоя праця мають на меті тільки це, щоб збагатитися, а не пам’ятаєш про Божі накази, то з тобою не все гаразд. У Святому Письмі є така засторога: «Хто будує дім свій на гроші чужі, той каміння на зиму неначе збирає», тобто готує собі погибель. Святе Письмо звертає нашу увагу: «Багатства несправедливих, неначе річка щезнуть, мов сильний удар грому, що гуркотить під час зливи». Несправедливо набуте майно щезне як вода і голос грому після дощу.
Треба заощаджувати. «Зберіть кусні, що залишилися, щоб нічого не пропало» (Ів. 6, 12), – каже Ісус до апостолів. Так само говорить Він і до нас. Ще є одна необхідність – просити Господа Бога про благословення: «Коли Господь та не будує дому – дарма працюють його будівничі» (Пс. 127, 1). «Господнє благословення саме збагачує, як не збагачує жодна праця» (Прп. 10, 22). Тому ніколи не забуваймо просити Господа про благословення.
Ми дізналися, як дбати про багатство. Залишається зрозуміти, як використовувати його. Всевишній хоче, щоби багатство допомагало нам із землі вийти на небо. Через це не вільно марнувати маєток, надмірно прив’язуватися, а зі своїх статків радо виділяти на потреби, яких вимагає слава Божа і дочасне та вічне добро наших ближніх.
Герамб, який був австрійським генералом, а потім покинув військове життя і світ, у котрому не раз марнував гроші на різні забави, розповідає про себе таке: «Коли я був у Святій Землі, виїхав одного полудня до церкви святого Іллі, щоби оглянути її. День був дуже гарячий і мені захотілося води. Щоб утамувати спрагу, я вийняв помаранчу, а шкірку викинув на землю. Несподівано почув крик. Оглянувшись, побачив двох бідних жінок, котрі сварилися між собою за шкірку, яку я викинув. Одна з них мала на плечах малу дитину. Якими непотрібними видалися тоді видатки, котрі раніше витратив на непотрібні речі та примхи. Мені прийшло на думку, скільки нещасних, яким я міг допомогти, коли б я не був рабом непотрібних видатків». Задумаймося, чи не повинні християни так само сказати?
Нам не вільно надмірно прив’язуватися до маєтку. «Коли зростає багатство, не прив’язуйтеся до нього серцем». А власне люди дуже часто тим грішать, що все своє щастя бачать у багатстві, а забувають про добро вічне. Тому Спаситель часто говорив, що багачеві важко увійти до царства небесного.
Запишіть сьогоднішню науку глибоко у ваших серцях. Працюйте пильно, збагачуйтеся, заощаджуйте і просіть Бога, щоби Він давав своє благословення. Однак не прив’язуймося до багатства, бо правдиво щасливі не в багатстві, статках, а в Бозі. Не марнуймо також маєтку, коли Господь його дав, а використовуймо на добрі цілі, на славу Божу, допомагаймо убогим і дбаймо про душі ближніх, спрямовуймо їх на добру дорогу. А коли так будемо чинити, то багатство нам не зашкодить, а заведе до Ісуса Христа за вічною нагородою.
