«Прийдіть, благословенні Отця Мого, візьміть у спадщину Царство,
що було приготовано вам від сотворення світу»
(Мт. 25,34)
У стародавні часи в грецьких Атенах жив славний мудрець Діоген. Одного дня він викотив на ринок міста велику діжку і написав на ній такі слова: «Тут можна купити мудрість». Один багач, що випадково там проходив, здивований тим незвичайним написом, сміючись сказав своєму слузі: «Іди до того нерозумного і запитай скільки мудрості він продасть за 3 есетерії?» Діоген, взявши від слуги гроші, мовив: «Скажи твоєму панові і всім: що робиш, пам’ятай про кінець твого життя – це ціла мудрість». Той вислів так сподобався вельможі, що він наказав його написати золотими літерами на брамі свого замку. Ці самі слова, ту саму науку пише свята Церква на брамі Великого посту, проповідуючи у нинішню неділю проникаючу в душу та серце науку про Страшний суд.
Слухайте, християни, що вас чекає, коли не покаєтеся. Слухайте, чим закінчаться всі ваші зусилля, ваша праця та клопоти, знайте, «що призначено людині раз померти, потім же суд». Це буде страшний день, до котрого будуть страшні приготування, той день провіщали Божі пророки. День, який Христос представляє не милозвучними словами, а словами, повними страху і поваги, той день, який небо і земля сповістять: зорі через зміщення, сонце через затемнення, місяць через збліднення, уся природа через свою руїну. Це день страху та переляку. Усе, що цьому дневі передує, його супроводжує, буде для грішників страшним. У нинішній науці не говоритиму про страх того дня, а про щось утішне. Зупинюся на останніх словах Спасителя: «Як же прийде Син Чоловічий у своїй славі, і ангели усі з ним, тоді Він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед ним усі народи і він відділить їх одних від одних, як пастух відділяє овець від козлів, і поставить овець праворуч, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч Нього: прийдіть благословенні Отця мого, візьміть у спадщину царство, що було приготовлене вам від сотворення світу» (Мт. 25,31-34).
Яким милим буде для нас оте слово «прийдіть». Уявімо собі, що ми дійсно є на Страшному суді у Йосафатовій долині, бачимо Божественного суддю, що сидить на престолі. Ніжним, милозвучним батьківським голосом Він звертається до всіх нас і каже: «Прийдіть, мої возлюблені. Від роботи до спочинку, від нужди до щастя, від праці до нагороди, від боротьби за вінцем слави, від переслідування до почестей, словом, приходіть з того нужденного світу, повного смутку й печалі, в небо».
І до кого ж звертається Ісус Христос? Ці слова будуть сказані великій кількості вірних, між котрими, дай Боже, і нам бути. Христос звертається до тих, яких уже на цьому світі визнав щасливими, блаженними. «Прийдіть, убогі духом». Ви мали насправді великі добра, маєтки, достатки, проте не забували й про науки апостолів».
«Прийдіть, тихі!» Приходіть ви, котрі не знали, що таке гнів, ворожнеча, ненависть, злоба, котрі терпеливо зносили кривди, інших до гніву не схиляли».
«Прийдіть, плачучі!» Що то за плач, запитаєте ви, що ним можна купити небо? Це не є той непотрібний плач і смуток, котрий шкодить душі і тілу та опановує нас при дочасних стражданнях, це плач любові та вдячності до Бога за ті добродійства, якими Господь нас обдаровує.
«Прийдіть, милосердні!» Всевишній уже давно сказав через пророка Давида: «Блаженні, хто дбає про нужденного та вбогого».
«Прийдіть, чисті серцем!»
Справді, ви вже у цьому житті отримали свою плату, бо зазнали, що то за щастя мати чисту совість. Але та нагорода є замалою, ваша постанова, що радше померти, ніж втратити чисту совість, заслуговує цього заклику: «Прийдіть!»
«Прийдіть, миротворці!» У вашому житті на землі ви завжди прагнули миру, ви завжди бажали спокою, спокою у собі через чисту совість, спокою з Богом через щиру любов, спокою з ближнім через поступливість і терпеливість.
«Прийдіть, переслідувані за правду!», що задля Мене та задля доброї слави терпіли переслідування та невигоди.
Дорогі брати і сестри, я від імені Божественного судді запросив вас у Його Небесне Царство. Уявляю, як вам це приємно, як ви при моїх словах могли собі подумати: за Божою ласкою можу надіятися належати до тих щасливих обранців Божих.
Як, з одного боку, суворим та немилосердним буде Суддя до осуджених, так, з іншого, буде щедрим і добрим для своїх вибраних. «Прийдіть, благословенні Отця Мого».
Закінчуючи свою науку словами святого Павла, якими він звертався до своїх любих солунян: «Та ви, брати, не в темряві, щоб вас той день зненацька захопив, як злодій». «Не спім, отже, як інші, а чуваймо та будьмо тверезі. Бо ж призначив нас Бог не на гнів, а на те, щоби ми одержали спасіння через Господа нашого Ісуса Христа» (1 Солун. 5, 4-9). Про те саме і я вас прошу сьогодні, дорогі у Христі брати і сестри, при дверях Великого посту, щоби удостоїлися тієї великої радості. Тому живімо так, аби Божественний суддя привітав нас словами: «Прийдіть, благословенні Отця Мого, та успадкуйте царство».
