Як зазначалося раніше, учасники зустрічі, серед яких священики та миряни Тернополя, слухали доповіді та дискутували над темами: Боже Слово і катехизація, Літургія і молитва, служіння ближньому, екологія і Церква, молодь і Церква, мирянські рухи.
Захід розпочався із Божественної Літургії, яку очолив о.-митрат Павло Репела, синкел у справах мирян Тернопільсько-Зборівської архиєпархії, та о.-доктор Віталій Козак, архиєпархіальний координатор зі стратегії розвитку УГКЦ. Після Євангелія було зачитано пастирське послання архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського кир Василія Семенюка з нагоди зібрання, а відтак о. Репела привітав присутніх від імені архиєрея, побажав плідного пошуку конкретних пропозицій, які б покращили життя парафій УГКЦ.
Ознайомивши присутніх із ціллю зустрічі, о. Віталій Козак сказав наступне: «Жива парафія – пріоритетна стратегія розвитку нашої Церкви до 2020 року. Це не є щось короткотермінове, кожен повинен вникнути у суть поставлених завдань, бо над стратегією повинна працювати кожна парафія». Відтак присутнім було продемонстровано короткометражний фільм мультимедійної студії «Свічадо» на тему «Жива парафія».
Першим доповідачем став докторант Папського Східного інституту в Римі о.-митрат Андрій-Іван Говера, який виголосив доповідь на тему «Літургія, як момент живої парафії». Священик розповів про важливі складові Святої Літургії, її важливість у духовному житті священика та мирянина. Доповідач поділився досвідом пошанування Служби Божої під час підпілля УГКЦ та піддав критиці окремі випадки відношення до Літургії сьогодні.
«Сьогодні, на жаль, можна спостерігати нерозуміння та легковажність до Таїнств Пресвятої Євхаристії, – сказав священик. – Адже не кожного дня відправляється Свята Літургія… Візьмімо для порівняння досвід підпільної церкви. Там дійсно були оправдуючі причини для того, щоб опустити літургічні дійства, однак, можемо з подивом вивчати приклади, як наражаючи себе на різного роду небезпеки, підпільне духовенство і вірні приймали участь у літургійному житті… Коли ми сьогодні проаналізовуємо, чому підпільна УГКЦ вижила, вистояла і дала стільки молодих священиків, монахів, монахинь та практикуючих вірних, – то якраз через такі, на наш погляд іноді і неоправдані, вчинки, шанування Святих Тайн, та ревним свідченням живої віри».
Доповідач навів приклад пошанування Святої Літургії св. Йосафатом Кунцевичем, який перед Літургією відмовляв правило аж до Шостого Часу, відтак молитви перед Святим Причастям і щойно тоді розпочинав приготування Пресвятої Жертви. Отець висловив думку, що Літургія сьогодні повинна бути більш шанована, як духовенством, так і мирянами.
Відтак мирянин Богдан Водяний виголосив доповідь на тему «Актуальні проблеми християнського виховання». Доповідач говорив про кризу виховання у суспільстві, починаючи від сім’ї та завершуючи університетами. «У школах питання християнського виховання розмилине, а у вищих навчальних закладах про це майже не говориться, існує хибна думка, що все християнське буцімто обмежує свободи людини».
Богдан Водяний проаналізував приклад діяльності парафії отців-редемптористів Матері Божої Неустанної Помочі Тернополя, даючи приклади успішних заходів. Він, зокрема, відзначив молодіжний духовний театр «Воскресіння» та розповів, які переваги дає такого роду діяльність у вихованні молодої людини. «Батьки хочуть, щоб дитина не просто займалася якимись духовними проектами, а в процесі діяльності перебувала під духовним наглядом, щоб мала можливість пізнавати духовні істини».
Сестра Андрея Олійник із згромадження сестер Пресвятої Родини представила доповідь на тему «Катехизація в документах Церкви». Доповідач проаналізувала важливі документи Церкви та думки видатних церковних діячів, а, відтак, підсумувала: «Катехизація є постіним процесом входження вірних у Таїнства Церкви та необхідна умова живої парафії».
Виконавчий директор благодійного фонду «Карітас» о. Роман Загородний говорив на тему «Служіння милосердя». «Щоб зрозуміти бідного треба стати самому бідним на свої забаганки та амбіції, – сказав священик. – Служіння ближньому-дияконія невід’ємна складова живої парафії. Всі страждання світу – заклик до вияву чинної любові. Ми повинні розділяти страждання цього світу». Отець підкреслив, що служіння, милосердя – це конститутивний та невід’ємний вимір життя Церкви, а доброчинність – місія Церкви. «Практична діяльність повинна бути пов’язана з любов’ю, бо любов виховує. Людина, яка отримує від нас дар повинна відчувати наше милосердя, що їй дають не тому, щоб відчепилася, а роблять це з любові».
Доктор біблійного богослов’я о. Іван Січкарик представив доповідь «Слово Боже (Керигма), як важливе служіння в місії Церкви». У першій її частині доповідач розкрив питання чому необхідно проповідувати про Ісуса Христа? «Євангеліє Христа Господа необхідно проголошувати усім, оскільки воно постійно відновляє життя і культуру впалої у гріх людини, очищує та піднімає мораль народів, відновлює у Христі духовні якості та дари кожного народу. Людська особа, яка згідно своєї природи є здатна до діалогу з своїм Творцем, має право і обов’язок слухати Слово Правди у спосіб найбільш автентичний, цілісний та завершений».
У другій частині доповіді прозвучав заклик ділитися вірою, яка народжується в людини від слухання. «Людина, даючи відповідь на заклик Божого Слова «так», розуміє, що стає на шлях спасіння і бажає жити у духовному подвизі, зберігаючи заповіді, щоб осягнути Царство Небесне. Коли ж вона відкидає Євангеліє через відповідь «ні», також внутрішньо розуміє, що свідомо позбавляє себе можливості бути з Господом… Християнин, який живе згідно Євангелії, не може зберігати цей пре цінний скарб виключно для себе, але бажає поділитись даром віри із ближніми. І в цьому полягає те, що Слово Боже кличе людину до місії – свідчити про Христа іншим людям».
Доповідач також розкрив поняття Керигми, як дієвої та ефективної проповіді про спасіння людини, вона, власне, є звіщанням пасхальної події смерті та воскресіння Христа, що виявляється у свідченні життя християнської спільноти.
Останнім доповідачем стала мирянка Ольга Славська, а говорила вона на тему «Молодіжна євангелізація – ознака місійності парафії». Ольга Славська підкреслила важливість місійності у житті парафії та молодіжних спільнот: «Місійний дух – це коли вірні євангелізують інших. Радісне, успішне та практикуюче християнство – це тоді, коли парафія ділиться своїм свідченням віри та пізнання Бога. Християни повинні стати місіонарями для нехристиян».
Захід завершився подячним Молебнем до Христа Чоловіколюбця.
прес-служба архиєпархії