Час посту – особливий час для діл милосердя. Одним з діл милосердя – є ув’язненого відвідати. З нетерпінням жінки Збаразької ВК №63 чекають відвідин тих, хто їх зрозуміє, прийме такими, які вони є. Завжди раді вони зустрічі з їхнім в’язничним капеланом отцем Омеляном Колодчаком і волонтерами. Тут, за колючим дротом, найбільше потребують відчуття присутності Божого милосердя.
26 березня в актовому залі установи відбулася презентація Центру соціальної адаптації жінок “Преображення”. Насамперед для ув’язнених жінок отець Омелян відправив Молебень до Богородиці, після чого всі спільно помолилися в наміренні кожної з жінок. Отець побажав їм, щоб Господь на них і через їхні добрі вчинки виявив своє безграничне милосердя і сповнив їх найкращі сподівання, щоб вони у своєму серці стали учасниками Божого Милосердя.
Пізніше жінки мали можливість краще взнати про реабілітаційний центр для жінок, що знаходиться у м. Любечі, Чернігівської області. В рамках зустрічі, яку підготував Павло Загороднов, референт пенітенціарного душпастирства УГКЦ, відбулася бесіда з демонстрацією фільмів про реабілітацію жінок після звільнення з ув’язнення.
Покликання Центру “Преображення” – надавати допомогу жінкам, що перебувають у складних життєвих обставинах. Павло наголосив, що після звільнення жінок з колонії їм потрібно побачити, що життя існує і поза гратами, дати їм можливість відчути, що вони потрібні в суспільстві. Саме центр “Преображення” вчить жити по новому, дає відчуття жінкам, що вони люди, яких любить Бог, навіть після страшних упадків. І якщо бути з Богом, то нічого не страшно.
Після зустрічі у колонії за сприянням отця Омеляна в Збаражі пройшов тренінг для волонтерів пенітенціарного служіння, з метою забезпечення супроводу засуджених на порозі перед звільненням та негайно після повернення на свободу. Інтенсивна допомога є особливо актуальна через так званий закон Савченко, згідно якого відбуваються перерахування строків відбування покарань. Нажаль, закон цей не передбачив жодної цілеспрямованої державної програми соціальної адаптації колишніх в’язнів. Найбільша небезпека повторного попадання до в’язниці існує протягом кількох місяців після виходу на свободу.
повідомила Надія Тхір
