Бо коли я проповідую Євангелію, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок; і горе мені, коли б я не проповідував Євангелії
(1 Кор. 9, 16).
Всесвітліші та всечесніші отці!
Преподобні брати і сестри в монашестві!
Дорогі браття і сестри в Христі!
Після свого славного триденного воскресіння наш Спаситель Ісус Христос передав своїм апостолам особливу місію: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа; навчаючи їх берегти все, що я вам заповідав. Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28, 19-20). Бути християнами означає бути учнями Ісуса Христа, єдиного Учителя, носіями Його Духа, вістунами Його Доброї Новини та свідками Істини, якою є Він сам. Як член Церкви Христової, кожен християнин покликаний зростати в Ісусовому учнівстві: Силою і діянням Святого Духа щоразу глибше пізнавати свого Божественного Учителя, який присутній у спільноті Церкви, та ділитися своїм досвідом із ближніми.
Здійснюючи своє запевнення – «Я з вами по всі дні аж до кінця віку», воскреслий Христос перебуває в Тілі своєї Церкви у Святих Таїнствах та Божому Слові. Щоразу, коли ми читаємо Святе Письмо, маємо нагоду слухати Слово нашого Вчителя, який нас навчає Своїм Духом Святим, виховує, провадить до всякого доброго діла. Святіший Отець Франциск у своєму Апостольському повчанні «Радість Євангелія» підкреслює нерозривний зв’язок між Божим Словом та навчанням і передаванням віри, тобто катехизацією: «Вивчення Святого Письма має бути дверима, відкритими для всіх віруючих. Основне, щоб об’явлене Слово глибоко збагатило катехизацію і всі зусилля з передавання віри. Євангелізація вимагає близькості зі Словом Божим, а це зобов’язує, щоб єпархії, парафії і всі католицькі організації забезпечували ґрунтовне і постійне вивчення Біблії, а також сприяли особистому і спільнотному молитовному читанню Слова Божого» (п. 175).
Читаючи Боже Слово, роздумуючи над ним і молячись ним, ми зустрічаємо Христа, пізнаємо і приймаємо Його. Саме це і є завданням катехитичного служіння – не тільки привести людину до зустрічі з Ісусом Христом, а досягти того, щоб вона, пізнавши Його, повірила в Нього, жила в єдності з Ним і, за словами апостола Павла, дозрівала до повноти Христа.
До апостолів, які, простуючи з Єрусалима до Емауса, розмовляли і сперечалися між собою про те, що сталося, Ісус наближається, супроводжує їх і пояснює їм Писання (пор. Лк. 24, 13 – 35). Cучасна людина також потребує такого супроводу віри протягом усієї своєї земної мандрівки за Христом. Церква здійснює цей супровід у різний спосіб, зокрема й за допомогою катехитичного служіння. «Метою катехизації – основного діяння Церкви – є навчати й виховувати у вірі християнина та провадити його до сопричастя з Ісусом Христом та церковною спільнотою» (Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», 54). Постійна та безперервна у віковому сенсі катехизація дітей, молоді, дорослих і літніх осіб – необхідна якість живої парафії як місця зустрічі з живим Христом.
Прагнемо підкреслити, що бути учнем Христовим – це завдання всього нашого життя. Ось чому навчання і передавання віри (катехизація) – це не лише підготовка дітей до першої Святої Сповіді та урочистого Святого Причастя, а постійне і безперервне зростання у вірі всіх вірних Христової Церкви – дітей, молоді, дорослих.
Відповідальність за проголошення Божого Слова та катехизацію
Розглянувши стан проголошення Слова Божого та катехитичного служіння, дякуємо Богові за все добро та рясні плоди, які приносить благовість Христового Євангелія в пастирському служінні нашої Церкви як в Україні, так і в різних країнах світу. Хочемо висловити визнання і вдячність священикам, богопосвяченим особам, катехитам, батькам – усім, хто щиро присвячує себе проголошенню Божого Слова та бере участь у навчанні і передаванні святої віри.
За християнське виховання своїх вірних відповідає вся Церква, бо, як матір, вона дбає про народження до нового життя в Христі та зростання у вірі кожної людини. Уся Церква покликана ділитися своєю вірою та проповідувати Євангеліє спасіння, але кожен виконує цю місію відповідно до місця свого служіння в церковному Тілі. Ми прагнемо, щоб усі вірні, сповнені радістю зустрічі з живим Христом і належності до церковної парафіяльної спільноти, жили та ділилися вірою у воскреслого Христа.
Сім’я – домашня Церква, батьки – перші вихователі віри
Висловлюємо щиру вдячність батькам, бабусям і дідусям, хресним, які передають живий скарб віри з покоління в покоління. Ми пам’ятаємо, що впродовж важких десятиліть комуністичного режиму саме наші сім’ї були тим простором дії Святого Духа, не підвладним атеїстичній пропаганді, – простором, де плекали і зберігали віру в Бога та вірність Христовій Церкві.
У всі часи, незалежно від зовнішніх обставин, сім’я, як домашня Церква, була, є і буде першим середовищем плекання і передавання віри. Тому і сьогодні скеровуємо погляд і увагу на сім’ю, щоб допомогти їй, а передусім батькам, поглибити своє духовне життя, щоб вони були здатними передавати дар святої віри своїм дітям і внукам. У цьому важливому завданні батькам повинні допомагати хресні батьки, дідусі, бабусі, їхні родичі, друзі, школа, парафіяльна спільнота. Кажемо «допомагати», бо замінити сім’ю в цьому відповідальному завданні не може ніхто.
Дорогі родини! «Ваша домівка є першою і найважливішою школою, де ваші діти мають навчитися любити Бога і людей. Якою буде та школа, таким буде й навчання», – казав праведний митрополит Андрей (Християнська родина, 13). По-християнськи виховуйте дітей, створюйте в сім’ї особливу атмосферу спільної молитви – моліться разом перед святими іконами, святкуйте неділі і свята, беручи участь зі своїми дітьми в парафіяльній Божественній Літургії. Святкуючи разом, плекайте християнські родинні звичаї та традиції, виховуйте в дітей християнські погляди на життя та розвивайте в них відчуття належності до церковної парафіяльної спільноти і свого народу.
Дорогі батьки! Ви є першими вчителями віри для своїх дітей, виховуйте їх прикладом власного життя і словом молитви. Звіщайте їм Євангеліє, читайте Слово Боже, твори про життя святих і наших новомучеників, які є взірцями віри, прийнятої, пережитої і засвідченої. Починайте день ранковою молитвою, а завершуйте вечірньою, заохочуючи дітей словами: «Ходімо молитися». Свідчіть свою віру власним життям.
Вчитися мови віри
Апостол Павло в Посланні до римлян твердить, що «віра із слухання, а слухання через слово Христове» (10, 17). «Букварем», з якого вивчаємо мову віри, є Святе Письмо і Катехизм нашої Церкви. Тому заохочуємо, щоб Святе Письмо та Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха» були настільними книгами в кожній родині.
Про читання Святого Письма в родині наш праведний митрополит Андрей навчає: «Треба, щоб кожний християнин ясно здавав собі справу з користі читання і знання Святого Письма. Святе Євангеліє є предметом, що хату освячує і стягає на неї благодать, бо є предметом віри й любові жителів хати. Воно стереже їх перед злом, показує їм дорогу, підносить їх серця до неба, очищує плями їх душ. Я не вагався б сказати, що воно лікує рани їх тіл. Звичай читати Святе Письмо кожного дня, хоч би хвилинку, повинен стати звичаєм кожної християнської родини. Те читання повинно бути щоденним кормом людей. Воно ж кормом здоровим, цілющим, скріпляючим…» (Про почитання Святого Хреста).
Священик від імені єпископа є головним катехитом і учителем віри у парафії
Звертаємося до вас, дорогі отці, браття у священстві. Допоможіть нам добре організувати та якісно і з відчуттям святого обов’язку забезпечити весь процес християнського навчання і виховання дітей, молоді та дорослих, щоб донести Слово Боже і правди віри до всіх вірних.
З ревністю і запалом проголошуйте Боже Слово, підтримуйте і провадьте вірних до його розуміння та молитви з ним. Створюйте в парафіях біблійні гуртки, заохочуйте вірних до практики молитовного читання Святого Письма у церковній спільноті та сім’ї. Ретельно, з молитвою готуйте свої проповіді, ґрунтуючись на Божому Слові, щоб воно було «живим і діяльним» у житті вірян. Організовуйте та особисто супроводжуйте в парафії групи вивчення Катехизму УГКЦ, щоб читання цієї книги провадило людей до зустрічі з воскреслим Христом, живило їхню віру, давало їм відповіді на проблеми сьогодення та надихало їх до служіння.
Ви, дорогі священики, є відповідальними за якість катехитичного служіння в парафії. Дбайте, щоб християнське навчання було пристосоване до віку кожного. Супроводжуйте дітей, молодь, дорослих у їх постійному зростанні у вірі. Разом із катехитами плануйте катехитичні зустрічі й різні заходи, зважаючи на поступовість і систематичність навчання та виховання у вірі.
Пам’ятайте про важливість передавання християнської віри відповідно до способу спілкування сучасних людей, тому залучайте до процесу християнського навчання і виховання новітні методи й засоби. Дбайте про катехитів, про їх початкову та постійну формацію, підтримуйте їх служіння духовно і матеріально.
Плекайте катехитичну справу і заохочуйте до цього інших, пробуджуйте і підтримуйте запал до служіння, щоб ваша парафія справді була місцем зустрічі з живим Христом, зростання у вірі та передавання її наступним поколінням.
Катехити – «надійні помічники священиків у катехитичному служінні»
Звертаємося до вас, дорогі катехити – миряни й богопосвячені особи, і складаємо вам щиру подяку за віддане служіння в парафіях. Ви – надійні помічники для священиків у місії християнського навчання і виховання поколінь вірних нашої Церкви. Церква високо цінує ваше покликання і служіння.
Ваше покликання передавати віру в живого Христа походить із радості особистої зустрічі з Ним і належності до церковної парафіяльної спільноти. Ваше бажання ділитися цією радістю з іншими, допомагати їм пізнати Христа є відповіддю на прагнення сучасної людини, яка шукає «Дорогу, Істину і Життя». Допоможіть сучасній дитині, молодій і зрілій людині зустріти Ісуса, пізнати Його науку, живитися Божим Словом і Пресвятою Євхаристією.
Від імені Церкви пробуджуйте, надихайте і підтримуйте запал до пізнавання Слова Божого і правд віри, до життя ними. Плекайте особисту молитву та провадьте до молитви тих, кого виховуєте. Дбайте про свою постійну формацію, щоб краще послужити Божій справі та відповісти на сучасні виклики. Проявляйте активність і творчість у своїй парафіяльній спільноті. Будьте людьми молитви та свідчення християнського життя.
Парафіяльна спільнота
Звертаємося до всіх вірних нашої Церкви, адже до передавання віри покликані всі члени церковної спільноти. Від сумлінності виконання цього права і обов’язку кожним християнином залежить розвиток парафії, Церкви та суспільства. Парафіяльна спільнота повинна дбати про духовно-моральний розвиток кожного її члена, а також проповідувати Євангеліє всім людям. Ця спільнота має бути натхненницею і рушієм катехизи та основним місцем її проведення.
Тому плекайте покликання до богопосвяченого життя, священичого та катехитичного служіння. Цінуйте осіб, які звіщають Боже Слово, провадять до зустрічі з Христом, виховують і супроводжують у вірі. Моліться за них, виявляйте їм сприяння та підтримку.
Пізнавайте щоразу глибше Слово Боже, дозвольте йому змінювати вас. Читайте Катехизм УГКЦ «Христос – наша Пасха», щоб пізнавати правди віри та жити ними. Діліться радістю зустрічі з воскреслим Христом, беріть активну участь у спільнотному і молитовному житті парафії. Свідчіть свою віру прикладом життя в особистій, сімейній, професійній і суспільній сферах. Щодня живіть вірою, молитвою і ділами милосердя.
Пресвята Богородиця – Мати й Учениця Ісуса, яка почула Його Слово і повірила в Нього, прийняла і дарувала Його світові. Вона завжди є для нас прикладом того, як бути учнями Христа і вести до Нього інших, щоб завдяки нашому свідченню віри люди, які сьогодні взивають: «Хочемо бачити Ісуса» (Ів. 12, 21), – могли пізнавати, приймати Його і жити в єдності з Ним.
Хай Пресвята Богородиця провадить нас у місії слухання Божого Слова і втілення його в щоденне життя, щоб ми дедалі глибше пізнавали науку Христову, зростали у вірі та передавали її іншим з радістю і запалом.
Благословення Господнє на вас!
Від імені Синоду Єпископів
Української Греко-Католицької Церкви
+ СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у день Святих мучеників Парамона та Філумена,
12 грудня 2018 року Божого
Отцям-душпастирям доручаємо зачитати вірним це Послання після кожної Божественної Літургії в неділю 23 грудня 2018 року Божого.
