Відеозаписи доповідей дослідників – учасників міжнародної наукової конференції «Почаївські читання», що відбулася 23–25 квітня 2026 року, можна переглянути онлайн на каналі оргкомітету цієї події, що на сервісі Youtube.
Наукова подія зібрала понад два десятки вчених з України, Польщі та Румунії. Її організаторами є Тернопільсько-Зборівська архиєпархія Української Греко-Католицької Церкви, Провінція Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину Святого Йосафата в Україні, Інститут історії Церкви Українського католицького університету.
Розпочалося засідання конференції із привітальних слів: Теодора Мартинюка – архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського УГКЦ, Йосипа Кральки – отця-протоігумена Провінції Найсвятішого Спасителя Василіянського Чину святого Йосафата в Україні і Тараса Пастуха – голови Тернопільської обласної військової адміністрації. Далі на пленарному засіданні результатами своїх студій поділилися двоє вчених. Спершу Володимир Мороз виголосив доповідь і представив презентацію на тему «Від Лемківщини до Слобожанщини: хронологія та географія записів пом’яника Почаївського василіянського монастиря»:
Після того виступила Мар’яна Левицька з темою «Цикл “Почаївських чудес”: оповідна основа та малярська інтерпретація Луки Долинського»:
Перша з секційних панелей конференції мала назву «Питання джерелознавства та історіографії Почаївського монастиря». У ній результатами своїх досліджень поділилися шестеро дослідників:
Вікторія Любащенко – «Рукописний Номоканон XVII ст.: забута пам’ятка Почаївського монастиря»:
Ірина Ціборовська-Римарович – «“Relacya Apparencyi…” похорону князя Михайла Серватія Вишневецького (Почаїв, 1745) Павла Гіжицького як історичне джерело і пам’ятка книжкової культури»:
Отець-домініканин Марек Мілавіцкі – «„Xięga Spraw Monasteru Poczajowskiego” w Archiwum Polskiej Prowincji Dominikanów w Krakowie jako źródło do studiów nad otoczeniem społecznym klasztoru bazyliańskiego w Poczajowie w XVIII wieku»:
Отець Віталій Козак – «Почаївська унійна парохія у світлі метрикальних записів 1827 року».
Руслан Зелінський і Володимир Лазаренко – «Почаївський монастир на шпальтах часопису «Подольскія епархіальныя вѣдомости».
Архиєпископ Ігор Ісіченко – «“Фортеця православія”. Митрополит Іларіон Огієнко про Почаївську лавру»:
У другій секції під назвою «Віхи історії Почаївського монастиря» виступали:
Олександр Булига – «Національно-конфесійні пріоритети Почаївського монастиря: ХVIII – перша третина ХІХ ст.»:
Юрій Стецик – «Почаївська монастирська спільнота 1754 року: історико-біографічний огляд»:
Оксана Карліна – «Судово-слідча справа комісії Київського генерал-губернаторства щодо зв’язків почаївських василіян з учасниками Листопадового повстання 1830 р. як історичне джерело»:
Третя секція «Почаївських читань» відбулася в онлайн-форматі і мала назву «Рукописна і друкована спадщина Почаївського василіянського монастиря: аналіз і питання збереження». У цій секції взяли участь двоє вчених.
Отець Василь Попелястий – «Від Вільнюса до Почаєва – особливості літургійного обряду та богослов’я Таїнства Покаяння»:
Юлія Рудакова – «Почаївські аркушеві видання, збережені в конволютах і на форзацах примірників із фонду Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського»:
Четверта секція, «Видання Почаївського василіянського монастиря у вимірах книжкової культури України та сусідніх країн», згуртувала п’ятьох доповідачів:
Наталія Бондар – «Подібність гравюр із зображеннями святителів з почаївських і києво-печерських видань ХVІІІ століття: пошук прообразів»:
Анка Елізабета Татай і Корнел Татай-Балта – «From Pochaiv to Blaj. Artistic connections related to the Vlaicu’s woodcuts»:
Наталія Заболотна – «Кирилична спадщина Супрасльської та Почаївської друкарень: порівняльна характеристика»:
Ігор Букало – «Почаївські видання ХVІІІ ст. у Підкамінському домініканському конвенті»:
Ольга Морозова і Віктор Луц – «Почаївські стародруки у храмах Рівненщини (за церковними документами першої половини ХІХ ст.)»:
П’ята секція – «Почаївська ікона Богородиці та її шанування». У ній виступили четверо вчених:
Ірина Москалюк – «Іконографічний тип Богородиці «Замилування» у волинському іконописі XVIII століття»:
Лариса Курущак – «Ікона “Богоматір з Немовлям Почаївська” в колекції Чернівецького художнього музею»:
Мирослава Алатиренко (Олена Барило) – «Ікони Божої матері “Почаївської” і “Снігової”: порівняльний аспект. Виховний вплив»:
Олена Деревська – «Гравюра Никодима Зубрицького “Оборона Почаєва 1675 р.” та її пізніші наслідування: перспективи досліджень мистецької спадщини»:
Шоста секція мала назву «Мистецька спадщина Почаївського василіянського монастиря і почаївська тематика у літературі». Тут виступили:
Отець Євгеній Кобильник – «Типологія Богородичних чудотворних ікон в Україні: історико-богословське дослідження на основі почаївського Богогласника (1790-1791 рр.)»:
Одарка Сопко (Долгош) – «Почаївська книжкова спадщина та іконографічні моделі ХVІІІ–ХІХ століть у творчості Івана Югасевича»:
На жаль, з поважних причин ще шестеро учасників «Почаївських читань» не змогли приїхати або виступити онлайн. Утім, їхні статті можна буде прочитати у майбутньому збірнику конференції.
Окремо слід відзначити, що «Почаївські читання» мали мистецьку, а саме пісенну, складову. Студенти Тернопільської вищої духовної семінарії імені патріарха Йосифа Сліпого на чолі з викладачкою Оксаною Шуфлітою заспівали «Пісню першу Пресвятій Богородиці (Вселенния страни) із почаївського василіянського «Богогласника»:
Пісню «Ой зійшла зоря вечоровая»:
Пісню «Біжать у Почаїв стежки і дороги»:
Нагадаємо, що перша конференція про Почаївський василіянський монастир під назвою «Почаївський феномен: василіянський монастир Успіння Пресвятої Богородиці в історії і культурі України» відбулася 28–30 вересня 2023 року також у Марійському відпустовому місці у Зарваниці. Вона була приурочена 250-літтю коронації папськими коронами Почаївської чудотворної ікони Матері Божої. Збірник цієї конференції видали і презентували 2024 року як черговий том «Записок ЧСВВ».
підготував Володимир Мороз
