Голова комісії у справах душпастирства охорони здоров’я Тернопільсько-Зборівської архиєпархії о. Василь Сліпчук виголосив проповідь та очолив посвячення скульптури євангельської події оздоровлення Христом сліпородженого, спорудженої на кошти лікарів та медперсоналу на території Козівської районної лікарні.
“Найбільшим цілителем та лікарем людини, її душі та тіла є Господь, – сказав священик до присутніх. – Кожен працівник сфери медицини є знаряддям в руках Божих та покликаний наближувати благодать оздоровлення та душевну гармонію до хворої людини”. Відтак було висловлено подяку головному лікарю районної лікарні Юрію Дзьордзью за сприяння у спорудженні скульптури. Автором монументу є скульптор Іван Сонсядло, задум — місцевого пароха о. Михайла Забанджали.
Перший кам’яний храм у Козові збудований на кошти козівчан та освячений кардиналом Сильвестром Сембратовичем у 1894 року. “В часи війн храм був розграбований, але збережений, – каже сотрудник храму Успення о. Василь Баглей. – Є цікавий факт, про свідчань історичні хроніки та спогади старожилів Козови: люди тримали одну корову для прогудування сімї, а другу – для продажу, щоб відтак передати кошти на побудову першого мурованого храму”.
За його словами, впродовж своєї кількасотлітньої історії церква Успення не раз зазнавала серйозних грабунків та пошкоджень, а також кілька разів перебудовувалась. Остання перебудова відбулася на кінці ХІХ століття (1885), коли постав однокупольний храм у класичному стилі, який нам служить і зараз. Про освячення храму митрополитом Сильвестром Сембратовичем у 1894 році свідчить напис (залитий воском у тарілочці) під престолом.
Храм був парафіяльним храмом для українців, жителів Козови, Геленкова, Вікторівки та Теофіпілки. На початках свого існування новозбудована Успенська церква славилася багатством та пишнотою у всьому. Та під час І Світової війни була нещадно пограбована російською царською армією. Після цього вона була відремонтована, але не стала такою, як була до того. Незважаючи на сильне бажання людей до віднови храму, цьому перешкоджали важкі повоєнні роки та політика польського уряду. Наступна ІІ світова війна та 45-літній період московського православ’я лише розтратили ті надбання, якими втішався цей храм на початку ХІХ століття.
прес-служба архиєпархії