12 червня у Хмельницькому на парафії УГКЦ Різдва Пресвятої Богородиці відбулася перша регіональна зустріч у рамках приготування Собору Тернопільсько-Зборівської архиєпархії під гаслом «Жива парафія – місце зустрічі з живим Христом». Делегати від усіх парафії Хмельницького та Кам’янець-Подільського деканатів обговорили як пожвавити життя і діяльності парафіяльних спільнот УГКЦ.
Як зазначалося раніше, учасники зустрічі слухали доповіді та дискутували над наступними темами: Боже Слово і катехизація (керигма) – пізнання правд віри і їх втілення в щоденне життя; Літургія і молитва – участь в літургійному, таїнственному та молитовному житті на освячення Божого люду; служіння ближньому (дияконія) – приділення особливої уваги потребуючим, як у самій парафії, так і поза нею; екологія і Церква; молодь і Церква; мирянські рухи.
Захід розпочався із Божественної Літургії, яку очолив о.-доктор Віталій Козак, архиєпархіальний координатор зі стратегії розвитку УГКЦ. Делегатам, серед яких декан Хмельницький о. Іван Данкевич, декан Кам’янець-Подільський о. Антон Федик, доктор біблійних наук о. Іван Січкарик, священики та вірні, представили пастирське послання архиєпископа і митрополита Тернопільсько-Зборівського кир Василія Семенюка.
Отець Віталій Козак закликав всіх до плідної праці та обговорення пропонованих тем. Відтак сказав: «Церква, будучи Тіло Христовим, не є чимось статичним, а Такою, що достосовується, реагує на зміни в житті людини. Ці зміни потребують певного корегування. Методи, способи поширення Євангелія сьогодні потребують дискусії. На цих зібраннях ми хочемо розважити, якою повинна бути парафія, переосмислити формати служіння у середині парафії, адже вона не тільки для християн, але й для нехристиян. Парафія мусить стати осередком, який дає живе свідчення».
Першу доповідь на тему «Парафія – місце ділення дарами» виголосив о. Віталій Футорський, настоятель храму св. Архистратига Михаїла м. Хмельницький. Священик окреслив ключові завдання парафії та як поводитися із вірними, які вперше приходять у храм. «Ми повинні завжди використовувати нагоду, щоб приділити увагу нашим парафіянам. Варто після Літургії виходити на парафіяльне подвір’я для спільної розмови. Пастир повинен бути на одному щаблі із вірними, бути для них доступним. Парафія є родиною, де всі помічають один одного».
На тему місійності парафії говорив о. Василь Левицький. Священик зробив короткий історично-богословський аналіз появи поняття місійності. «Перша християнська спільнота мала виключно місійний характер. Все, що учні Христа відкрили в Дусі Святому, тим і ділилися». Аналізуючи український контекст священик зазначив: «Місійність на Україні – це пригадування свого християнського коріння, нова євангелізація». Говорячи про важливі ознаки місійної парафії, доповідач сказав: «Місійна парафія є місцем привітним для своїх і чужих, вона складається зі свідків Христа, які дають правдиве свідчення, не бояться відкрито свідчити про свою віру. Сьогодні люди потребують когось, щоб їм сказав: «Прийди і подивись».
Під час дискусії після доповіді о. Віталій Козак сказав: «Священик покликаний якісно здійснювати служіння, адже світ сьогодні змінився. Ми надто звикли бути державною, домінуючою релігією, через що втрачаємо духа місії. Виглядає, що ніби держава за нас все зробить. Духа місії треба плекати в середині парафії. Церква ризикує перетворитися на «духовне гетто», якщо не відродить духа місійності, яким жили перші апостоли». Священик відтак підкреслив, що «всі парафії – місійні, не можуть бути одні місійні, а інші ні. Місії потрібні всюди, це форма духовності Церкви. Сьогодні класична місійність має бути похована, буцімто хтось місіонер, а інший ні. Всі священики та вірні, які діляться своєю вірою, – місіонери».
Отець Іван Данкевич відтак продовжив: «Місійність наша – не нести західний галицький дух сюди, а оживляти дух місійних теренів Духом Христа. Сьогодні на Хмельниччині людина, яка вперше переступає поріг храму, робить великий подвиг, вона направду докладає велике зусилля, що прийти до Церкви. Таких людей ми повинні прийняти, змінивши наші стереотипи».
Відтак доповідь на тему екології виголосив о. Зеновій Маланюк. Священик представив екологічні виклики сьогодення та наголосив, що Церква мусить виховувати у вірних свідомість, що «Бог є творець і все, що Він створив було дуже добрим. Однак людина свій дар бути співтворцем використовує невповні, а що гірше – погано ставиться до довкілля, порушує уклад та ритми природи… Щоб плекати мирне життя у цьому світі – треба шанувати творіння Людство потребує глибокого культурного оновлення. Кризові ситуації у всіх сферах є пов’язана в першу чергу з моральними кризами. Церква має застерегти людину перед небезпекою самознищення».
Як наблизити молодь до розуміння Святої Літургії розповів у своїй доповіді о. Анатолій Венгер, доповідач здійснив аналіз важливих уривків Святого Письма, які розкривають суть питання. Окремо зупинився над проблемами виховання молоді та як спонукати молодь відвідувати недільні Богослужіння.
Під час дискусії о. Віталій Козак зазначив: «Заповідь про святкування Божого дня «втікає» від людей. Ми повинні виробити нове «мовлення» про Святу Літургію. Воно повинно бути не стільки на містичному досвіді, як на раціоналістичному. Людина приходить із світського раціоналістичного середовища, тому містицизм для них є далеким». Священик наголосив, що «християнин починається там, де є регулярне відвідування недільної Святої Літургії. Якщо людина не бере у ній участі, то про духовне життя важко говорити. Особа, якої у неділю немає на Літургії, зустрічається з великими духовними труднощами».
Після доповідей та дискусій відбулося підбиття підсумків. Присутні сформулювали ряд пропозицій та визначили делегатів, які їх озвучать на Архиєпархіальному Соборі 11-12 жовтня у Великій Березовиці та Зарваниці. Наступна регіональна зустріч відбудеться у храмі Матері Божої Неустанної Помочі м. Тернопіль 14 червня, а всього їх буде 7.
прес-служба архиєпархії
